Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Роботу по налагодженню господарського і культурного будівництва доводилося проводити в умовах запеклої боротьби з ворогами Радянської влади. Наприкінці квітня 1920 року Єлисаветградський повітовий комітет КП(б)У звернувся до волосних партійних комітетів і комуністичних осередків із закликом мобілізувати сили на боротьбу проти військ буржуазно-поміщицької Польщі. В усіх містах і великих селах створювалися бюро запису добровольців до Червоної Армії. Широкі маси
трудящих залучалися до боротьби проти куркульського бандитизму. Вони поповнювали спеціальні війська внутрішньої охорони (ВОХР) і частини особливого призначення (ЧОП), повітові органи Надзвичайної комісії. У боротьбі з бандитизмом брали активну участь бійці Першої Кінної армії. Особливо відзначилась у ліквідації махновських банд 14-а кавалерійська дивізія під командуванням О. Я. Пархоменка.
В липні-вересні 1920 року петлюрівські банди, які діяли на території сучасної області, встановили зв'язки з врангелівцями. Петлюрівцям вдалося об'єднати кілька банд в районі Олександрії у т. зв. Олександрійську дивізію. Керували цією зграєю здебільшого врангелівські офіцери. Оскільки вона діяла безпосередньо в тилу радянських військ, які вели бої проти Врангеля, останній покладав на неї великі надії. Для ліквідації банди радянське командування виділило спеціальні війська, в т. ч. 2-у Московську дивізію. У вересні - на початку жовтня банда була розгромлена. У серпні органами Надзвичайної комісії викрито також врангелівську контрреволюційну організацію у Єлисаветграді, яка мала зв'язки з петлюрівцями.
Партійні організації та радянські органи підпорядкували свою роботу потребам фронту. Повітові виконкоми Рад реорганізуються у ревкоми. Створюються волосні й сільські ревкоми, а при них - дружини самозахисту, червоні кавалерійські ескадрони і взводи. 10 вересня перші загальноповітові партійні збори Єлисаветградщини, підтримуючи другу мобілізацію, оголошену ЦК РКП(б) 21 серпня 1920 року, постановили відправити всіх комуністів-кавалеристів на фронт і для боротьби з бандитизмом. У липні 1920 року з'їзд незаможних селян Коробчинської волості вирішив «віддати добровільно своїх синів у Червону Армію на боротьбу з польською шляхтою, наймитом іноземної буржуазії Врангелем і зрадником Петлюрою». Одностайно відгукнулися незаможники на звернення В. І. Леніна від 2 жовтня 1920 року про мобілізацію сил на боротьбу з Врангелем.
Перемоги на фронтах громадянської війни створили умови переходу до мирного соціалістичного будівництва. Як і вся Країна Рад, робітники міст і сіл краю в цей час переживали серйозні труднощі. Виробництво продукції на націоналізованих підприємствах відновлювалося повільно. Основна галузь промисловості - сільськогосподарське машинобудування - за другу половину 1920 року випустила тільки 24 сівалки, 28 молотарок, 99 плугів, 38 приводів, 35 соломорізок. Брикетна і тютюнова фабрики, цукрові заводи майже не працювали, 8 підприємств здавалися в оренду. Через брак сировини і палива підприємства змушені були припиняти роботу.
У важкому становищі перебувало сільське господарство. Післявоєнні труднощі стали особливо відчутними весною і влітку 1921 року. Посівні площі скоротились навіть порівняно з 1920 роком. Проти 1914 року в селянських господарствах коней залишилося всього 34 проц., корів - 68 проц., овець - 60 проц., а свиней - 27 проц. Дуже ускладнив становище неврожай 1921 року. Голодувало багато населення. В ряді місць,особливо в Олександрійському повіті, знову підняли голову куркульські банди.
Програмою практичних дій партійних організацій і трудящих краю, що піднялися на боротьбу з розрухою, стали рішення X з'їзду РКП(б). Трудящим Єлисаветградського повіту держава виділила значну кількість посівного матеріалу і грошову позичку на придбання худоби. Для голодуючих було створено 113 спеціальних пунктів, де харчувалося понад 36 тис. дорослих і 40 тис. дітей.
Багатогранна діяльність Рад і партійних організацій, самовіддана праця робітників і селян сприяли швидкому подоланню труднощів відбудовного
Кіровоградська область
Сторінка 30 з 51
розповсюджено 168 тис. примірників газет, 104 тис. брошур, 29 тис. листівок і 470 плакатів. Налагоджувалася видавнича справа. Так, у березні 1920 року в Єлисаветграді надруковано лист В. І. Леніна до робітників і селян України з приводу перемог над Денікіним тиражем 2 тис. примірників. А згодом його перевидано листівкою.Роботу по налагодженню господарського і культурного будівництва доводилося проводити в умовах запеклої боротьби з ворогами Радянської влади. Наприкінці квітня 1920 року Єлисаветградський повітовий комітет КП(б)У звернувся до волосних партійних комітетів і комуністичних осередків із закликом мобілізувати сили на боротьбу проти військ буржуазно-поміщицької Польщі. В усіх містах і великих селах створювалися бюро запису добровольців до Червоної Армії. Широкі маси
В липні-вересні 1920 року петлюрівські банди, які діяли на території сучасної області, встановили зв'язки з врангелівцями. Петлюрівцям вдалося об'єднати кілька банд в районі Олександрії у т. зв. Олександрійську дивізію. Керували цією зграєю здебільшого врангелівські офіцери. Оскільки вона діяла безпосередньо в тилу радянських військ, які вели бої проти Врангеля, останній покладав на неї великі надії. Для ліквідації банди радянське командування виділило спеціальні війська, в т. ч. 2-у Московську дивізію. У вересні - на початку жовтня банда була розгромлена. У серпні органами Надзвичайної комісії викрито також врангелівську контрреволюційну організацію у Єлисаветграді, яка мала зв'язки з петлюрівцями.
Партійні організації та радянські органи підпорядкували свою роботу потребам фронту. Повітові виконкоми Рад реорганізуються у ревкоми. Створюються волосні й сільські ревкоми, а при них - дружини самозахисту, червоні кавалерійські ескадрони і взводи. 10 вересня перші загальноповітові партійні збори Єлисаветградщини, підтримуючи другу мобілізацію, оголошену ЦК РКП(б) 21 серпня 1920 року, постановили відправити всіх комуністів-кавалеристів на фронт і для боротьби з бандитизмом. У липні 1920 року з'їзд незаможних селян Коробчинської волості вирішив «віддати добровільно своїх синів у Червону Армію на боротьбу з польською шляхтою, наймитом іноземної буржуазії Врангелем і зрадником Петлюрою». Одностайно відгукнулися незаможники на звернення В. І. Леніна від 2 жовтня 1920 року про мобілізацію сил на боротьбу з Врангелем.
Перемоги на фронтах громадянської війни створили умови переходу до мирного соціалістичного будівництва. Як і вся Країна Рад, робітники міст і сіл краю в цей час переживали серйозні труднощі. Виробництво продукції на націоналізованих підприємствах відновлювалося повільно. Основна галузь промисловості - сільськогосподарське машинобудування - за другу половину 1920 року випустила тільки 24 сівалки, 28 молотарок, 99 плугів, 38 приводів, 35 соломорізок. Брикетна і тютюнова фабрики, цукрові заводи майже не працювали, 8 підприємств здавалися в оренду. Через брак сировини і палива підприємства змушені були припиняти роботу.
У важкому становищі перебувало сільське господарство. Післявоєнні труднощі стали особливо відчутними весною і влітку 1921 року. Посівні площі скоротились навіть порівняно з 1920 роком. Проти 1914 року в селянських господарствах коней залишилося всього 34 проц., корів - 68 проц., овець - 60 проц., а свиней - 27 проц. Дуже ускладнив становище неврожай 1921 року. Голодувало багато населення. В ряді місць,особливо в Олександрійському повіті, знову підняли голову куркульські банди.
Програмою практичних дій партійних організацій і трудящих краю, що піднялися на боротьбу з розрухою, стали рішення X з'їзду РКП(б). Трудящим Єлисаветградського повіту держава виділила значну кількість посівного матеріалу і грошову позичку на придбання худоби. Для голодуючих було створено 113 спеціальних пунктів, де харчувалося понад 36 тис. дорослих і 40 тис. дітей.
Багатогранна діяльність Рад і партійних організацій, самовіддана праця робітників і селян сприяли швидкому подоланню труднощів відбудовного