ДЕРІЇВКА - село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Дніпродзержинського водосховища, за 30 км на північний схід від районного центру. Населення - 1899 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Берестки, Партизан.
У селі міститься центральна садиба колгоспу «Дружба», за яким закріплено 5506 га сільськогосподарських угідь, з них 4089 га орної землі. Виробничий напрям господарства - вирощування пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків. За трудові успіхи 96 членів артілі відзначені урядовими нагородами. Чабан колгоспу Ф. Г. Проценко удостоєний ордена Жовтневої Революції. На території села розташований Деріївський каменедробильний завод.
У середній школі 23 вчителі навчають 250 дітей. Є будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 9570 книг, фельдшерсько-акушерський пункт, 5 магазинів. У Деріївці налічується 85 комуністів і 115 членів ВЛКСМ.
Село засновапе в кінці XVII століття.
У листопаді 1905 року тут відбувся виступ проти поміщиків. Над його учасниками царські війська вчинили жорстоку розправу.
У січні 1918 року в Деріївці встановлено Радянську владу. Активним борцем за встановлення і зміцнення Радянської влади був виходець із села член Верхньодніпровського повітового ревкому і парткому Д. Т. Слизькоух, командир одного з партизанських загонів, що входив до складу Верхньодніпровської партизанської бригади. 1923 року в Деріївці виникло перше колективне господарство «Юний комунар».
У Великій Вітчизняній війні брали участь 846 жителів села, 338 з них загинули, 517 відзначені урядовими нагородами. Під час визволення Деріївки від німецько-фашистських загарбників 570 воїнів загинули смертю хоробрих. Серед них Герої Радянського Союзу І. І. Бахарєв і Ф. Д. Глухов з Саратовської та В. П. Скоринін з Свердлов- ської областей. У селі споруджено обеліск Слави на честь визволителів та односельців, які віддали життя за Батьківщину.
На території і поблизу Деріївки досліджено 4 поселення та могильник доби неоліту (V тисячоліття до н. е.), на ньому розкопано 161 поховання; поселення та могильник доби міді (III тисячоліття до н. е.), поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), скіфського періоду (VI-III ст. до н. е.), ранньослов'янські поселенпя черняхівської культури VII - VIII ст., а також часів Київської Русі.
Дивиться також інші населені пункти району: