СУБОТЦІ (стара назва - Мала Аджамка) - село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км на південний захід від районного центру і залізничної станції Знам'янка. Населення - 2676 чоловік. Сільраді підпорядковане також село Костянтинівка.
У Суботцях міститься центральна садиба колгоспу ім. Леніна, за яким закріплено 6790 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 6162 га орної землі. Господарство спеціалізується на виробництві свинини. Щороку тваринники здають державі близько 15 тис. цнт м'яса. У хліборобстві провідне місце займають озима пшениця і цукрові буряки. За успіхи в сільськогосподарському виробництві 11 чоловік відзначені урядовими нагородами, серед них голова артілі В. М. Гуртовий, бригадир тракторної бригади С. К. Онуфрієв і комбайнер І. П. Параскева - орденом Леніна, 5 ветеранам праці присвоєно звання почесного колгоспника.
Біля села є щебеневий завод, підпорядкований управлінню Одесько-Кишинівській залізниці; завод залізобетонних опор і виробів для ліній зв'язку Міністерства шляхів сполучення, який обслуговує 14 залізниць Радянського Союзу: гранітні кар'єри Харківської і Кіровоградської міжколгоспних будівельних організацій. На заводах працюють понад 400 робітників.
У середній школі 36 вчителів навчають 456 дітей. Є будинок культури на 520 місць, бібліотека з фондом 9 тис. книг, амбулаторія, 3 магазини, кафетерій.
У Суботцях - 87 комуністів і 88 комсомольців.
Виникло село у 1753 році.
У лютому 1918 року в Суботцях встановлено Радянську владу.
425 жителів села билися проти гітлерівських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної війни, 206 відзначені орденами й медалями. Встановлено монумент слави 150 землякам, які віддали життя за Батьківщину.
Уродженцями села є міністр освіти УРСР, доктор географічних наук, член-кореспондепт АН УРСР О. М. Маринич, кандидат географічних наук Г. П. Міщенко, заслужений артист Молдавської РСР Т. І. Грузин.
Біля Суботців виявлено три ранньослов'янські поселення черняхівської культури (II-VI ст. н. ери).
Дивиться також інші населені пункти району: