ДОБРЕ село, центр сільської Ради, розташоване за 10 км на північ від районного центру і за 28 км від залізничної станції Підгородня на лінії Одеса - Харків. Населення - 1205 чоловік, з них болгар - 66,8 проц., українців - 27 проц., молдаван -3,4 проц., росіян, білорусів та інших національностей - 2,8 процента.
В селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, за яким закріплено 3595 га сільськогосподарських угідь, з них 3314 га орних земель. У господарстві успішно розвивається хліборобство. Серед зернових культур переважають озима пшениця, кукурудза, серед технічних - цукрові буряки та соняшник. Розвинуте бджільництво. За високі показники в праці 86 трудівників села відзначені нагородами, в т. ч. комбайнер П. Я. Стойков - орденом Леніна, 4 колгоспники - орденом Трудового Червоного Прапора.
У Доброму працює середня школа, в якій 24 вчителі навчають і виховують 320 учнів, будинок культури, при якому на громадських засадах відкрито історико-краєзнавчий музей, бібліотека з фондом 9,9 тис. книг, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт, біолабораторія, їдальня, п'ять магазинів, швейна майстерня, поштове відділення. Село майже повністю оновлене. За останнє десятиріччя зведено 186 будинків. У Доброму 36 спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою.
Дві партійні організації об'єднують 37 комуністів, дві комсомольські - 123 члени ВЛКСМ. Колгосп ім. Димитрова - колективний член Товариства радянсько-болгарської дружби, підтримує дружні зв'язки з кооперативом «VII конгрес БКП» м. Балчика Толбухінського округу НРБ.
Село заснували на початку XX ст. болгари з сусідньої Вільшапки, які мали тут земельні наділи.
У Доброму в лютому 1918 року обрано Раду селянських депутатів.
З перших днів Великої Вітчизняної війни на захист Батьківщини стали 128 жителів Доброго, 59 з них загипули на фронтах. Над братською могилою височить пам'ятник радянським воїнам, які полягли під час визволення села.
Дивиться також інші населені пункти району: