Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Завалля
ЗАВАЛЛЯ - селище міського типу (з 1957 року), центр селищної Ради, розташоване на лівому березі Південного Бугу, за 25 км на південний захід від районпого центру і за 15 км від залізничної станції Мощена. Населення - 5800 чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Жакчик.
У селищі працює графітовий комбінат потужністю 40 тис. тонн графіту на рік. Продукція цього підприємства експортується у 21 країну світу, в т. ч. в Чехословаччину, Польщу, НДР, Англію, Францію, Японію. Співробітники науково-дослідної лабораторії разом з інженерио-технічними працівниками комбінату створили установку для виробництва на основі природного малозольного графіту колоїдно-графітних препа
ратів, які раніше ввозилися з-за кордону. Передове підприємство республіки - Завалівський графітовий комбінат - не раз виходив переможцем у всесоюзному соціалістичному змаганні і нагороджувався перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР. У 1970 році йому вручено Ленінську Ювілейну Почесну Грамоту ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС. У 1968 році комбінат був учасником ВДНГ. 4 цехам, 6 змінам і 14 бригадам присвоєно почесне звання колективів комуністичної праці. 228 трудівників підприємства відзначені нагородами, серед них центрифужистка Л. А. Черкес - орденом Леніна, директор комбінату А. К. Ремесленников-орденом Жовтневої Революції, слюсар І. П. Ганжа і завідуюча їдальнею А. II. Горєльцева - орденом Трудового Червоного Прапора.
У селищі розташовані відділок радгоспу Сальківського цукрокомбінату, пересувкамеханізована колона тресту «Кіровоградсільбуд», цегельний завод, гранітний кар'єр, полігон залізобетонних виробів.
У середній школі 59 вчителів павчають 960 дітей. Є школа-інтернат па 450 дітей, школа робітничої молоді, дитяча музична школа. Загальним авторитетом у жителів селища користується заслужена вчителька УРСР Л. М. Омелинська. Діють Палац культури ім. Гагаріна на 500 місць, клуб відділка радгоспу, сім бібліотек з фондом 48 тис. книг, лікарня на 75 ліжок з хірургічним, фізіотерапевтичним, рентгенологічним та ін. кабінетами, аптека. Для малят-дитячий комбінат і дитячі ясла. Школярі відпочивають у піонерському таборі «Чайка» на березі Південного Бугу. Для робітників графітового комбінату збудовано туристську базу на Чорноморському узбережжі. 12 партійних організацій об'єднують 339 комуністів, 8 комсомольських - 520 членів ВЛКСМ.
Перша письмова згадка про населений пункт належить до 1462 року. В лютому 1918 року тут обрано Раду селянських депутатів. 1922 року утворився ТСОЗ «Нове життя». У 1929 році селяни об'єдналися у сільськогосподарські артілі «Іскра» та «Радянське село», на базі яких пізніше виник колгосп.
Близько 600 жителів Завалля воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. 553 з них відзначені бойовими нагородами. Під час тимчасової окупації фашисти влаштували на території комбінату концтабір. Жителі села чинили запеклий опір окупантам. Група під керівництвом Й. І. Виходцова у березні 1944 року напала на колону фашистів, знищила 30 гітлерівських солдатів і офіцерів. У селищі споруджено два пам'ятники загиблим воїнам Радянської Армії. Встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
Поблизу Завалля та Жакчика виявлені поселення доби неоліту (VI-V тисячоліття до н. е.), трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та ранньослов'янське черняхівської культури (II-VI ст. н. ери).
ратів, які раніше ввозилися з-за кордону. Передове підприємство республіки - Завалівський графітовий комбінат - не раз виходив переможцем у всесоюзному соціалістичному змаганні і нагороджувався перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР. У 1970 році йому вручено Ленінську Ювілейну Почесну Грамоту ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС. У 1968 році комбінат був учасником ВДНГ. 4 цехам, 6 змінам і 14 бригадам присвоєно почесне звання колективів комуністичної праці. 228 трудівників підприємства відзначені нагородами, серед них центрифужистка Л. А. Черкес - орденом Леніна, директор комбінату А. К. Ремесленников-орденом Жовтневої Революції, слюсар І. П. Ганжа і завідуюча їдальнею А. II. Горєльцева - орденом Трудового Червоного Прапора.
У селищі розташовані відділок радгоспу Сальківського цукрокомбінату, пересувкамеханізована колона тресту «Кіровоградсільбуд», цегельний завод, гранітний кар'єр, полігон залізобетонних виробів.
У середній школі 59 вчителів павчають 960 дітей. Є школа-інтернат па 450 дітей, школа робітничої молоді, дитяча музична школа. Загальним авторитетом у жителів селища користується заслужена вчителька УРСР Л. М. Омелинська. Діють Палац культури ім. Гагаріна на 500 місць, клуб відділка радгоспу, сім бібліотек з фондом 48 тис. книг, лікарня на 75 ліжок з хірургічним, фізіотерапевтичним, рентгенологічним та ін. кабінетами, аптека. Для малят-дитячий комбінат і дитячі ясла. Школярі відпочивають у піонерському таборі «Чайка» на березі Південного Бугу. Для робітників графітового комбінату збудовано туристську базу на Чорноморському узбережжі. 12 партійних організацій об'єднують 339 комуністів, 8 комсомольських - 520 членів ВЛКСМ.
Перша письмова згадка про населений пункт належить до 1462 року. В лютому 1918 року тут обрано Раду селянських депутатів. 1922 року утворився ТСОЗ «Нове життя». У 1929 році селяни об'єдналися у сільськогосподарські артілі «Іскра» та «Радянське село», на базі яких пізніше виник колгосп.
Близько 600 жителів Завалля воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. 553 з них відзначені бойовими нагородами. Під час тимчасової окупації фашисти влаштували на території комбінату концтабір. Жителі села чинили запеклий опір окупантам. Група під керівництвом Й. І. Виходцова у березні 1944 року напала на колону фашистів, знищила 30 гітлерівських солдатів і офіцерів. У селищі споруджено два пам'ятники загиблим воїнам Радянської Армії. Встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
Поблизу Завалля та Жакчика виявлені поселення доби неоліту (VI-V тисячоліття до н. е.), трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та ранньослов'янське черняхівської культури (II-VI ст. н. ери).