Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нова Прага

Сторінка 1 з 9
Нова Прага - селище міського типу, центр селищної Ради. Розташована за 20 км від райцентру. Населення - 9,7 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковано також села Вершино-Мурзинка, Ганнівка, Григорівна, Душенкевичеве, Лозуватка, Олександро-Пащенкове.
На місці нинішньої Нової Праги, па правому березі річки Бешки (притоки Інгульця) в першій чверті XVIII ст. оселився запорожець Петрик. На початку 50-х років із створенням Нової Сербії хутір Петриківку заселяли серби і
чорногорці. Прибували сюди і російські старообрядці. Згодом укріплений хутір перетворили на Петриківську фортецю. Біля неї виріс однойменний населений пункт, якому 1758 року надано статус посаду. В 1787 році це було казенне поселення Херсонського повіту, в якому налічувалося 442 двори і 1356 жителів чоловічої статі.
Із заснуванням військових поселень на Херсонщині у Петриківці розташувалася 3-я кірасирська дивізія, в грудні 1821 року - Малоросійський кіннотний полк, тоді ж посад дістав назву Нова Прага. Крім полкового і ескадронного штабів, тут розмістили штаб дивізії та управління чотирьох округів Новоросійського військового поселення. Військово-поселенська адміністрація докорінно перепланувала і перебудувала посад. Були споруджені штабні приміщення, казарми,стайні, манеж, гауптвахта, госпіталь тощо. Відкрито школу кантоністів.
2069 десятин землі, що раніше оброблялися новопразькими міщанами, були відібрані для потреб військового поселення. Міщани змушені були орендувати землю в сусідніх поміщиків за межами Нової Праги, куди згодом і переселялися.
З другої чверті XIX ст. Нова Прага стає значним торговельним пунктом на півдні України. На щорічних базарах-торжках купці скуповували хліб, худобу та ін. сільськогосподарську продукцію для відправки до чорноморських портів, а продавали сушену рибу, сіль, дьоготь тощо. В посаді налічувалося 29 крамниць і трактирів, 4 постоялі двори.
Колишніх поселенців в 1857 році переведено на становище державних селян з середнім тимчасовим наділом 5,7 десятини на ревізьку душу. Під час закріплення цих наділів за указами 1866-1867 рр. від общинної землі було відрізано 987 десятин, переважно луків, сінокосів і пасовищ. Це викликало протести, антиурядові виступи. Для придушення заворушення уряд прислав до Нової Праги військовий загін.
У 1883-1885 рр. у містечку налічувалось 9397 жителів і 1897 дворів. 113 куркульських господарств володіли 1858 десятинами і мали в середньому від 5 до 18 голів великої рогатої худоби кожне. 21 з них наймало робочу силу, а 78 брали в оренду 3104 десятини поміщицької землі. Водночас у 156 дворах було тільки 170 десятин землі, 64 проц. з них не мали тягла. На 2158 селянських наділів (близько 19 тис. десятин) припадало всього 33 залізні, 530 дерев'яних плугів, 505 рал, 52 кінні молотарки, 12 жаток. Через поганий обробіток землі селянські господарства терпіли від недородів.
Біднота змушена була вдаватися до відхожих промислів. Так, у 1885 році з містечка пішло на заробітки 316 чоловік9, у 1894 році - 966, або 28 проц. дорослого населення. З другої половини XIX ст. Нова Прага перетворюється на один із пунктів найму сільськогосподарських робітників. Через неї прямували юрби заробітчан з північних волостей на Миколаїв. Середньомісячна оплата праці наймита чоловіка в 1894-1895 рр. становила 6 крб. 74 коп., жінки - 3 крб. 80 коп., підлітка - 2 крб. 40 коп. З 1885 року в містечку працював паровий млин, на якому налічувалося 15 робітників. Власник млина за місяць виплачував робітникам, робочий день яких тривав 12 годин, не більше 16 карбованців.
Тяжке економічне становище і політичне безправ'я спонукало трудящих Нової Праги до боротьби проти самодержавства. Найактивніші з них у період назрівання першої буржуазно-демократичної революції включилися в політичну боротьбу. Так, улітку 1904 року селянин В. І. Здоровенко агітував солдатів 34-ї артилерійської бригади, розташованої в Новій Празі, не стріляти в революційних селян, виступати разом проти поміщиків. Він був заарештований і засланий на три роки у Вятську губернію.
Внаслідок революційної агітації селяни почали розподіляти поміщицьку землю і майно. За наказом міністра внутрішніх справ до Нової Праги прибув каральний загін, який у лютому 1906 року вчинив жорстоку розправу над учасниками виступу. 7 чоловік за вироком військового суду Одеського округу були страчені в Єлисаветграді, понад 70 заслано на каторгу, у 500


Сучасна карта - Нова Прага