Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нова Прага

Сторінка 2 з 9
повсталих конфісковано майно. Селянські виступи тривали і після поразки революції 1905-1907 років.
Столипінська аграрна реформа лише прискорила економічне розшарування селян. Кращі землі потрапили до куркулів-хуторян, значна частина селян розорилася. За три роки (1907-1909 рр.) з новопразької общини виділилось 1242 господарства - майже третина загальної кількості. їм належало 28 проц. усієї селянської землі (7761 десятина).
Дореволюційна Нова Прага являла собою глухе містечко. Наприкінці XIX ст. в ньому налічувалося 373 двори. З 10 вулиць загальною довжиною до 10 км лише половина була вимощена каменем. Із 360 будинків лише 25 були цегляними. Освітлювалися вулиці 95 гасовими ліхтарями.

На охорону здоров'я власті відпускали мізерні кошти - 158 крб. на місяць. У відкритій ще 1894 року земській лікарні було 15 ліжок. Лікарю допомагали спочатку 2, а пізніше - 4 фельдшери. Злидні, низький рівень медичного обслуговування призводили до високої смертності, особливо дитячої. Протягом 1897-1910 рр. вижило тільки 40 проц. новонароджених.
Першу школу в містечку засновано у 20-х роках XIX ст. 1872 року почала працювати міська трикласна школа, наприкінці XIX ст.- земська міністерська двокласна школа і приватна жіноча прогімназія. Однокласне училище, яке діяло з 1902 року, через десять років реорганізоване у вище початкове. У 1908 і 1910 рр. збудовано ще дві земські школи. Навчалися переважно сини й дочки заможних батьків. Наприклад, у 1908 році в жіночій прогімназії вчилося 5 дітей дворян, 4- т. зв. почесних громадян і купців, 60 - міщан і 9 - заможних селян. Багато дітей трудящих через матеріальні нестатки не мали можливості ходити до школи. У 1909 році неписьменна молодь призовного віку становила 35,8 процента.
Безпросвітне життя селянства знайшло відображення у народній творчості. Завідуючий місцевою міністерською школою відомий український фольклорист і етнограф І. В. Бессараба протягом 30 років збирав і впорядкував пісні, легенди, приказки, казки, гуморески. Так, в одній з них - «Я ж думала, мати, панувати» - розповідається про тяжке життя заробітчанина, а в рекрутській пісні «Ой гай,
мати!» оспівується гірка доля новобранців-рекрутів, які «раді б вертатися, та цар не пускає».
У передноворічні свята селяни дивилися народну виставу - містерію «Трон», де в алегоричній формі висміювався жорстокий цар, який посилає на смерть непокірного сина. У 1906 році за наказом поліції, яка вбачала у виставі антиурядову агітацію, містерія була заборонена. 1905 року в селі працівником аптекарського магазину В. Красиличем (Красенко) засновано драматичний гурток, діяльність якого була позначена непримиренністю до існуючого ладу.
Під час першої світової війни з Нової Праги було мобілізовано 1395 чоловіків. Про дальше зубожіння сільської бідноти свідчить те, що 1916 року у 1159 дворах зовсім не було тягла, 94 господарства мали по коню, в той час як у 95 куркульських налічувалось від 4 до 20 голів робочої худоби. За розмірами посівів селянські господарства поділялись так: 520 родин зовсім не обробляли землю, 1764 - до 5 десятин, тоді як кожний з 51 заможного двору засівав від 20 до 75 десятин. З промислових і торговельних підприємств працювали 2 парові млини, 2 пекарні, каретна майстерня, 73 лавки і трактири.
Лютнева буржуазно-демократична революція не змінила економічного становища трудящих Нової Праги. Комітет «громадської безпеки» не збирався приступати до аграрних перетворень. Земля, як і раніше, була в руках поміщиків і куркулів. Залишилася волосна управа. По-більшовицькому настроєні фронтовики, що повертались у містечко, викривали антинародну політику Тимчасового уряду. В квітні 1917 року місцеві монархісти організували біля постамента з двоголовим орлом демонстрацію. Обурені селяни розігнали це зборище й розбили емблему самодержавства. 19 квітня 1917 року на зборах фронтовиків більшовики ознайомили присутніх із змістом Квітневих тез В. І. Леніна. Було вирішено провести першотравневу демонстрацію під лозунгом: «Вся влада Радам!». Дізнавшись про ноту Мілюкова, на багатолюдній демонстрації трудящі висловили протест проти імперіалістичної політики буржуазного уряду.


Сучасна карта - Нова Прага