ЛИПОВЕНЬКЕ - село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км на південь від районного центру і за 10 км від залізничної станції Нікель-Побузький. Населення -1062 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Грузянка, Липняги, Одая, Полюхівка, Пушкове.
У Липовенькому міститься центральна садиба колгоспу «Маяк комунізму», за яким закріплено 3057 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2824 га орної землі, 44 га саду, 65 га виноградників, 53 га сіножатей. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур: озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху, цукрових буряків, соняшнику. Розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму. Завершується будівництво птахофабрики на 40 тис. штук птиці. З допоміжних підприємств діють млин та олійня. За успіхи в сільськогосподарському виробництві в 1956 році колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тоді він нагороджений срібною медаллю, а в 1960 році - грамотою Виставкому ВДНГ СРСР. 117 передовиків відзначені урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна: голова колгоспу М. С. Волошин, секретар парторганізації П. К. Ковальчук, колгоспники П. Г. Ковальчук, В. М. Хоменко, П. С. Баланюк, О. К. Гринюк, Р. К. Варикаша. Бригадиру тракторної бригади О. П. Орлику за вирощення високих врожаїв зернових у 1966 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Працюють середня школа (212 учнів, 25 вчителів), будинок культури на 450 місць, бібліотека з фондом понад 10 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, 6 магазинів, їдальня. У Липовенькому - 43 комуністи, 30 комсомольців.
Перші письмові згадки про село належать до 1713 року.
В кінці лютого 1918 року тут створено рев- ком у складі С. Ю. Смолієвського (голова), М. Бойка, Ф. Паламарчука.
60 селянських родин 1920 року об'єдналися у колективне господарство «Нове життя», яке мало 800 га землі, 2 сівалки, кілька коней.
Понад 300 жителів воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 150 з них загинули, 161 нагороджений орденами й медалями. В період тимчасової окупації села, в січні 1942 року, фашистські кати й поліцаї розстріляли в дитячому будинку 33 сиріт та їх виховательку.
У с. Пушковому проживає колишній кіннотник з бригади Г. І. Котовського, кавалер двох орденів Червоного Прапора Ф. В. Данилюк.
На честь загиблих воїнів-визволителів споруджено пам'ятник.
Дивиться також інші населені пункти району: