Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Лозуватка
ЛОЗУВАТКА - село, центр сільської Ради, розташоване на річці Інгулі, за 18 км від районного центру. Населення - 403 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Волошки, Ганнівка, Дружба, Зеленівка, Приют, Червона Гірка.
За колгоспом «Іскра», центральна садиба якого міститься в Лозуватці, закріплено 6607 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 4908 га орної землі. Спеціалізація господарства - хліборобство і молочне тваринництво, допоміжна галузь - рибальство. 38 передовиків сільського господарства відзначені урядовими нагородами. Механізатор В. Д. Лавриненко удостоєний ордена Леніна. Працює відділення райоб'єднання «Сільгосптехніки».
У середній школі 26 вчителів навчають і виховують 180 учнів. Є будинок культури на 350 місць, бібліотека з фондом 7,4 тис. книг, амбулаторія, побутова майстерня, 4 магазини. Сільська партійна організація об'єднує 50 членів КПРС, 2 комсомольські - 121 члена ВЛКСМ.
Лозуватка заснована на початку XIX століття.
Радянську владу встановлено в кінці січня
1918 року.
Під час громадянської війни, восени 1918 року, в селі був сформований партизанський загін під командуванням О. Т. Бусуйка, який боровся проти австро-німецьких окупантів, а згодом - петлюрівців. Відстоювали трудящі владу Рад і в боях з денікінцями. Під час одного з нальотів білогвардійських банд на село восени
1919 року по-звірячому були страчені партизани С. Гінкул, О. Іванов, С. Щербина та І. Вуй- ченко. На їх могилі встановлено обеліск. 1927 року в Лозуватці організовано ТСОЗ «Про
грес», на базі якого через два роки виникла сільськогосподарська артіль «Паризька комуна». Комбайнер Лозуватської МТС О. Д. Ніколенко в 1938 році зібрав урожай на площі 1064 га і за цей трудовий подвиг був нагороджений орденом Леніна. Наступного року він брав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці.
236 жителів села воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 92 з них загинули, 184 нагороджені за мужність і відвагу, проявлені в боях. У період тимчасової німецько-фашистської окупації в Лозуватці діяла підпільно-диверсійна група з 19 чоловік, якою керував уродженець села А. Г. Грицаєнко, закинутий через лінію фронту для організації підпільно-диверсійної роботи в тилу ворога. У 1942 році А. Г. Грицаєнко загинув у перівному бою з гітлерівцями. На честь воїнів-визволителів села споруджено пам'ятник.
У середній школі 26 вчителів навчають і виховують 180 учнів. Є будинок культури на 350 місць, бібліотека з фондом 7,4 тис. книг, амбулаторія, побутова майстерня, 4 магазини. Сільська партійна організація об'єднує 50 членів КПРС, 2 комсомольські - 121 члена ВЛКСМ.
Лозуватка заснована на початку XIX століття.
Радянську владу встановлено в кінці січня
1918 року.
Під час громадянської війни, восени 1918 року, в селі був сформований партизанський загін під командуванням О. Т. Бусуйка, який боровся проти австро-німецьких окупантів, а згодом - петлюрівців. Відстоювали трудящі владу Рад і в боях з денікінцями. Під час одного з нальотів білогвардійських банд на село восени
1919 року по-звірячому були страчені партизани С. Гінкул, О. Іванов, С. Щербина та І. Вуй- ченко. На їх могилі встановлено обеліск. 1927 року в Лозуватці організовано ТСОЗ «Про
грес», на базі якого через два роки виникла сільськогосподарська артіль «Паризька комуна». Комбайнер Лозуватської МТС О. Д. Ніколенко в 1938 році зібрав урожай на площі 1064 га і за цей трудовий подвиг був нагороджений орденом Леніна. Наступного року він брав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці.
236 жителів села воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 92 з них загинули, 184 нагороджені за мужність і відвагу, проявлені в боях. У період тимчасової німецько-фашистської окупації в Лозуватці діяла підпільно-диверсійна група з 19 чоловік, якою керував уродженець села А. Г. Грицаєнко, закинутий через лінію фронту для організації підпільно-диверсійної роботи в тилу ворога. У 1942 році А. Г. Грицаєнко загинув у перівному бою з гітлерівцями. На честь воїнів-визволителів села споруджено пам'ятник.
Дивиться також інші населені пункти району: