Сторінка 1 з 6
Красносілка - село, центр сільської Ради, розташоване в лісостеповій смузі, на річці Сухому Ташлкку, за 32 км від районного центру і за 35 км від залізничної станції Фундукліївка. Населення - 2078 чоловік.
Перша згадка про село належить до 1761 року. Іменувалося воно Красносе- лицею, цю назву пов'язують з красивими краєвидами навколо села. Володіли ним польські магнати Любомирські. Панщина, різні побори й зловживання чиновників робили життя селян нестерипим, призводили до заворушень. Ярмарки, які кожні два тижні збиралися в селі, ставали місцями змови проти шляхти, тому їх забороняв місцевий номіщик.
На початку XIX ст. Красноселиця була порівняно великим населеним пупктом, у ній налічувалося 180 дворів і мешкало 1700 чоловік. Село не раз переходило від одного поміщика до іншого. Один з них Красовський иоділив його на дві частини: південно-західну віддав у придане дочці, а північно-східну залишив собі. 1845 року тут було вже 485 дворів і 1865 жителів. У 50-х рр. XIX ст. село дістало назву Красносілки. Напередодні реформи 1861 року поміщиці Дризен належало 548ровізьких душ і 3029 десятин землі, а поміщиці Красовській відповідно - 498 і 2845.
Скасування кріпосного права не полегшило економічного становища селян. За уставною грамотою 606 ревізьких дуга поміщиці Дризен одержали 1029 десятин землі, за яку було начислено 47 758 крб. 51 коп. викупних платежів. 435 ревізьким душам Красовської було виділено 872 десятини землі, розмір викупу становив понад 38 тис. крб. Ціна десятини землі майже у два з половиною рази перевищувала ринкову. Не маючи коштів на сплату викупних платежів, селяни мусили відробляти панщину. Обтяжені непомірними податками, бідняцькі маси села дедалі більше розорялися і зубожіли. Вже у 60-х роках з 246 дворів однієї частини села лише 2 мали тягло, 26 дворів не мали і польових наділів, а лише городи. У другій частині його з 178 дворів тяіміових було 14, безземельних - 294.
Злиденне життя й безправ'я штовхали селян на боротьбу з поміщиками і царським урядом. Та вона носила ще неорганізований, стихійний характер. Так, 3 травня 1864 року було спалено винокурню поміщпці Красовської. У 1867 році селяни спробували скаржитися урядові на незаконні дії поміщиці Дризен, яка позбавила їх сіножатей. Вони звернулися до односельця Г. Васильєва з проханням написати
скаргу і клопотати за них. Та коли про це стало відомо поміщиці, Васильєва арештували і вислали з села.
На початку 80-х рр. понад 200 родин Красносілки (з 426) залишилися безземельними. їх наділи перейшли до куркулів. Зубожілі селяни змушені були брати землю в оренду на кабальних умовах або найматися до поміщиків і куркулів за мізерну плату. Скориставшись безвихідним становищем бідняків, багатії жорстоко визискували їх. Коли бідняки поскаржилися ь урядові інстанції, куркулі вбили одного з них - С. Прочухана. Та селяни не припиняли боротьби. Так, у травні- червні 1883 року вони травили поміщицькі посіви, випаси і сінокоси. У 1884 році група селян-бідняків на чолі з М. Витріщаком хотіла примусити красносілківського поміщика Гревса здавати наділи в оренду тільки місцевим селянам. Вони знищували посіви куркулів, що орендували землю, вчинили напад на будинок орендаря, вбили його сторожа. Усіх учасників цієї групи було заарештовано. Селян І. Сопільника та І. Бойка засуджено до 17 років каторги, а десятьох інших - на довічне заслання в Сибір.
Малоземелля, примітивні знаряддя праці, що зумовлювали поганий обробіток грунту, заборгованість з різних видів платежів рік у рік погіршували становище трудящих. У 1900 році 723 селянським господарствам, які налічували 3846 чоловік, належало лише 2370 десятин землі, два поміщики мали 2631 десятину, церква - 40 десятин. Розорені селяни йшли на заробітки до поміщицьких економій, працювали на дрібних підприємствах, що з'явилися тут з розвитком капіталізму. Крім двох винокурень, в селі було ще 9 кузень і 30 вітряків.
Події революції 1905 року знайшли відгук і в Красносілці. 21 квітня місцевий урядник відібрав у селян 3 прокламації антиурядового змісту, завезені з Єлисаветграда. 13 червня понад 100 жінок зібралися на подвір'ї поміщицької економії і вимагали підвищення заробітної плати. Коли їм відмовили, жінки припинили роботу, їх підтримали всі селяни. Вони побили управителя економії і знищили частину поміщицьких посівів. Викликані карателі
Дивиться також інші населені пункти району: