Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дібрівка

ДІБРІВКА (до 1946 року - Рейментарівка) - село, центр сільської Ради, розташоване на річці Гнилому Ташлику, за 20 км на північний схід від районного центру і залізничної станції Новомиргород. Населення - 968 чоловік. Сільраді підпорядковані села Бурти, Василівка, Зелене.
У Дібрівці міститься відділок Капітанівського бурякорадгоспу, за яким закріплено 1389 га сільськогосподарських угідь, з них 1090 га орної землі, 266 га пасовищ, 40 га саду, 117 га лісосмуг, 34 га ставків. Спеціалізація господарства - вирощування насіння цукрових буряків для потреб
республіки і соціалістичних країн. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств діє цегельний завод. 20 працівників відділка відзначені нагородами, у т. ч. Герой Соціалістичної Праці телятниця Я. X. Дігтяр.
У восьмирічній школі 15 вчителів навчають 212 дітей. Є клуб, бібліотека з фондом 13 тис. книг, медпункт, аптека, дитячі ясла на 40 місць, відділення зв'язку, ощадна каса, два магазини.
У сільській парторганізації - 32 комуністи, у комсомольській - 60 членів ВЛКСМ.
Засноване село 1766 року селянами-втікачами з Київщини і Поділля.
У 1867 році тут відбулося заворушення селян, які відмовилися платити непомірно великі викупні платежі. Наступного року селяни знову виступили проти поміщиків, вимагаючи заміни земельних наділів і права користуватися водопоєм. Приїзд жандармів і карателів не залякав повсталих, яких підтримували жителі сусідніх сіл. Була влаштована прилюдна екзекуція - непокірних били різками.
1 жовтня 1907 року за поширення більшовицьких листівок, організацію страйку наймитів заарештували і вислали з села братів Григорія і Анатолія Друзенків. Тоді ж був заарештований і відбував покарання спершу у київській в'язниці, а потім відправлений на довічне заслання у Вологодську губернію активний учасник революційного руху М. І. Садовниченко. Він працював у Петербурзі, брав участь у заворушенні в Кронштадті, за що був ув'язнений, а згодом етапом відправлений у село під нагляд поліції.
У лютому 1918 року в селі встановлено Радянську владу.
1920 року в селі сформовано партизанський загін на чолі з Д. С. Дубчаком. Партизани воювали з ворогами революції в багатьох місцях України і переможно повернулися в село з Червоним прапором - нагородою Реввійськради Української Радянської Соціалістичної Республіки.
1926 року створено перший ТСОЗ з 9 бідняцьких сімей. Держава допомогла членам ТСОЗу придбати молотарку, сівалку, необхідний реманент для обробітку землі, сортове насіння.
З 311 учасників Великої Вітчизняної війни 210 загинули на фронтах. 15 січня 1944 року при переході через лінію фронту в зоні села був смертельно поранений розвідник М. І. Діброва, уродженець Полтавщини. Його поховано у братській могилі. На честь славного воїна перейменовано село.
У Рейментарівці народився почесний шахтар Казахської РСР Герой Соціалістичної Праці
М. Ф. Возний. З Василівни походить заслужена артистка РРФСР В. X. Владимирова.
На околиці с. Буртів досліджено три кургани з похованням скіфського часу (VI-IV ст. до н. ери).

Сучасна карта - Дібрівка