Сторінка 1 з 7
Протопопівка - село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Інгульця, на відстані 10 км від райцентру. Вузлова станція Користівка. Населення - 3975 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також села Діброви і Новоолександрізка.
В XVI-XVII ст. ст. місцевість, де виникла Протопопівка, належала запорізьким козакам. Тут у 40-х роках XVIII ст. один з них - Протопоп - мав свій зимівник. З утворенням Нової Сербії, коли тут розмістилася 13-а рота Пандурського полку, Протопопівку перейменовано на Вараждин (Вараджин). Під такою назвою населений пункт значиться на карті, складеній де
Боскетом 1751 року. 1764 року він - шанець Жовтого гусарського полку.
1787 року у Вараждині, казенному селі, що входило до Олександрійського повіту Катеринославського намісництва, налічувалось 89 дворів і 246 жителів чоловічої статі. З 1803 року населений пункт, якому було повернуто попередню назву, підпорядкували Херсонській губернії. В 1821 році Протопопівку віднесено до військових поселень 3-ї кірасирської дивізії: у ній розташувався 2-й ескадрон Малоросійського кірасирського полку. Поселенці відбували військову службу, а також забезпечували харчуванням своїх постояльців - кірасирів, постачали фураж.
З 1857 року Протопопівка - знову казенне село. На 1859 рік тут налічувалось 178 дворів і 1072 жителі, які переважно займалися землеробством, 86 чоловік -
ремеслом і торгівлею. З ремісників найбільше жило тут кравців, шевців, ткачів, а також столярів і теслярів. Поширеним було виготовлення столів, стільців, скринь та інших меблів. Жінки займалися вишиванням рушників, тканням ряден і білого полотна. Низька культура обробітку землі, посухи призводили до недородів, які повторювались майже кожні 5 років. У 1859 році жителі села мали сплатити лише поземельної податі 2809 крб., наступного року - 2926 карбованців.
Коли розпочалось прокладання залізничної лінії Кременчук-Єлисаветград, на околиці села збудовано станцію Користівка. 8 жовтня 1869 року на цій дільниці відкрився рух поїздів. 1901 року введено в дію лінію до П'ятихаток, Користівка стала вузловою станцією. В тому ж році тут споруджено депо та перші житлові будинки.
З розвитком капіталізму відбувався інтенсивний процес класового розшарування села. На 1886 рік у ньому налічувалось 366 господарств, з них 340 селянських. 38 були безземельними, а 137 - володіли наділами від 1 до 5 десятин. Разом з тим 29 заможних дворів мали 519 десятин землі. В 172 господарствах зовсім не було тягла, 18 мали лише по одній голові худоби. В той же час 35 багатіям належало по 3-4, а 5 - по 5-7 голів.
Тяжке й безправне становище, безпросвітні злидні спонукали населення Протопопівки до боротьби. В період першої російської революції, а саме - в жовтні-грудні 1905 року на станції Користівка відбулися три страйки залізничників. Керував ними страйковий комітет, до якого входили Ф. А. Половинка, П. Іляшев- ський, І. Сокол, І. Куляда та інші. В листопаді залізничники припинили рух поїздів і перешкодили царському уряду своєчасно підвезти війська для придушення Севастопольського збройного повстання. Страйкарі вимагали підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня, скасування військово-польових судів і смертної кари за участь у політичній боротьбі тощо. Страйковий комітет одержував зі станції Люботин революційну літературу. Страйк придушили, а найактивніших членів комітету віддали до суду.
Столипінська реформа прискорила процес розшарування селян. Не маючи змоги платити за землю, селяни розорювались. Деякі переселялись за межі України.
По медичну допомогу мешканці Протопопівки зверталися до лікаря у волосний центр Косівку, розташовану за 12 км. Злиденне життя, відсутність медичного обслуговування були причинами частих епідемій. У 1912 році від різних хвороб померло 84 чоловіка.
Царські власті не дбали й про освіту селян. До церковнопарафіяльної школи, відкритої 1861 року, що містилась у церковній сторожці, в 1896 році ходило 29 хлопчиків і 4 дівчинки. У 1899 році в Протопопівці засновано земську школу на 100 учнів. Але й після цього не всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. В 1912 році тут три вчителі навчали 104 учні.
Дивиться також інші населені пункти району: