Сторінка 3 з 7
стрілецького полку 46-ї стрілецької дивізії. До складу ревкому ввійшли С. Я. Афана- сьєв, Н. І. Бугайченко та К. К. Бугайченко.
2 квітня відбулися вибори до Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, яка очолила боротьбу бідноти за зміцнення революційних завоювань. Весною було взято на облік всі лишки зерна, створено запасний фонд продовольства, організовано допомогу родинам червоноармійців. Невдовзі засновано й комітет незаможних селян. Згідно з законом Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року земельна комісія нарізала землю селянам з розрахунку 1,8 десятини на їдця. Виконком Ради і КНС
провели велику роботу щодо виконання планів продрозкладки, залучення бідноти до різних форм кооперації, боротьби з спекуляцією, бандитизмом. Значну допомогу в цьому їм подав агітпоїзд «Жовтнева революція», який у 1920 році двічі (у травні й жовтні) побував на станції Користівка. За успішну роботу в господарському і культурному будівництві на селі повітовий виконком заніс Протопопівську Раду на Червону дошку.
23 березня 1921 року на станції Користівка створено комуністичний осередок з 9 членів і 2 кандидатів у члени партії. До нього входили жителі Користівки, Протопопівки й інших навколишніх сіл. 1 лютого 1923 року на засіданні повітового комітету ЛКСМУ затверджено склад Користівського комсомольського осередку, секретарем якого обрали Й. Г. Михайлова. Незабаром утворено комсомольський осередок і в селі. В січні 1925 року в ньому налічувалось 25 юнаків і дівчат. Комсомольці були першими помічниками комуністів у їхній роботі серед трудящих. Вони організували спеціальний загін для боротьби з контрреволюційними елементами, спекулянтами. Пізніше його перетворили на Користівський загін ЧОП. На станції було відкрито клуб, де працювали політичний, природничо-науковий, драматичний і музично-хоровий гуртки. Тут читалися лекції, влаштовувалися спектаклі, концерти. Серед комсомольців поширився робсількорівський рух.
Внаслідок здійснення нової економічної політики господарство Протопопівки поступово відроджувалось. На 1924 рік в селі налічувалось 3827 жителів, 777 дворів. Селяни мали 4277 десятин землі. Розширилися посівні площі, зросла тяглова сила. Незважаючи на те, що в селі діяли споживча кооперація, яка охоплювала майже усіх селян, та кредитне товариство, дрібні господарі ще перебували в економічній залежності від куркулів. Одноосібники усвідомлювали, що підвищити продуктивність господарства можна тільки в об'єднаннях, у виробничих колективах.
Після XV з'їзду ВКП(б) комуністи Протопопівки розгорнули велику агітаційну роботу щодо залучення селян до колективного господарювання. 1927 року виникли перші товариства спільного обробітку землі, через два роки вони об'єдналися у два великі колгоспи «Перше серпня» та «Серп і молот», які очолили І. Д. Танковський
і Я. В. Вакулов. Активними зачинателями колгоспного руху в селі були Д. І. Ус- тенко, П. Т. Прокопенко і Ф. К. Стеблина. У 1967 році їхні імена занесено до Книги трудової слави колгоспу, а самим ветеранам присвоєно звання почесного колгоспника.
Партійна організація мобілізувала громадськість на допомогу першим артілям. Так, у колгоспі «Перше серпня» було створено 3 жіночі бригади, які зібрали 90 пудів посівного матеріалу, 60 пудів зернофуражу. З ініціативи комуністів трудівники артілі «Серп і молот» оголосили 1 і 2 травня 1932 року днями ударної сівби. За 2 дні вони засіяли 67 га пізніх культур. Учні протопопівської школи очищали посівний матеріал, збирали бадилля кукурудзи, доставляли в поле газети, читали їх хліборобам. Протопопівські колгоспи першими в районі закінчили сівбу. З 1930 року вони обслуговувались технікою Олександрійської, а з березня 1938 - Користівської машинно-тракторної станцій. На 1 грудня 1940 року в МТС було 50 тракторів, 29 комбайнів, 7 автомашин, 40 сівалок.
За роки передвоєнних п'ятирічок у колгоспах села значно підвищилась культура землеробства. Хлібороби одержували по 20-22 цнт пшениці на кожному гектарі посіву. Якщо на початку колективізації в колгоспах майже не було худоби і тягла, то 1941 року в артілі «Серп і молот» налічувалось 186 корів, 200 свиней, 183 коней.
Високих показників добились окремі трудівники. Свинарка артілі «Серп і молот» ударниця Л. Г. Ткач в 1939 році була учасницею Всесоюзної
Дивиться також інші населені пункти району: