Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Протопопівка

Перша світова війна тяжко відбилась на становищі селян. На початок 1916 року в селі було 561 господарство, з них 77 зовсім не мали землі під посів. З наділом до десятини налічувалося 44, а від Ідо 4 десятин - 145 родин, 42 куркульські володіли кожне 10-16 десятинами, 16 господарств- 17-50 десятинами. Без тягла налічувалось 246 дворів, 54 були однокінними, тоді як 21 куркульське господарство мало по 4 голови робочої худоби, а 2 - по 6-8 голів. Вже на третій рік війни 210 господарств не мали корів, а 114 - ніякої худоби. До того ж, жінки не могли впоратися з господарством. Лише за два роки війни було призвано на військову службу 397 чоловік. Усе це
спричиняло гостре незадоволення селян царизмом. Не мирилися із своїм становищем і фронтовики. Так, житель села унтер-офіцер С. Ф. Клочко закликав солдатів не виконувати наказу командування про наступ, за що був засуджений військово-польовим судом на 15 років каторги.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції у Протопопівці створюється земельний комітет. Та більшість у ньому мали заможні жителі села, які підтримували представників Тимчасового уряду. Надії селян покінчити з війною й одержати землю - не здійснились. Вони змушені були продовжувати орендувати землю у багатіїв.
Звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді дійшла до Протопопівки в листопаді 1917 року. Наприкінці грудня в Косівській волості, куди входила й Протопопівка, були переобрані земельні комітети. До їх складу тепер увійшли переважно селяни-бідняки. Протопопівський земельний комітет взяв на облік землю і реманент, заборонив рубати ліс. В січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Ревком почав конфіскацію землі багатіїв і розподіл її між селянами по 2 десятини на їдця. Найбіднішим сім'ям надавалась допомога реманентом, посівним матеріалом.
Перші революційні перетворення перервала австро-німецька навала. 21 березня 1918 року радянське командування розмістило на станції Користівка частини 1-ї і 3-ї армій, зокрема загін А. В. Полупанова з бронепоїздом і Попаснянський партизанський загін Майорова, які мали обороняти залізницю від Користівки до м. Олександрії. Добровольцями до них вступило багато жителів села. Невдовзі в районі Протопопівки і Користівки розгорнувся запеклий бій з інтервентами, який тривав кілька днів. Радянські війська змушені були відступити до П'ятихаток і Кременчука. 24 березня 1918 року ворог захопив село і станцію. Відновилися старі порядки. Землю та реманент забирали куркулі. Карателі розправлялися з тими, хто чинив опір новій владі. Так, вони розстріляли одного з червоних партизанів К. М. Потапова.
Австро-німецькі війська в селі замінили петлюрівці. Проте в петлюрівських загонах почалися заворушення. Частина солдатів визнала Радянську владу, решта розбіглась. На початку лютого 1919 року 5-й полк 2-ї Української радянської дивізії разом з полком Червоного козацтва при підтримці партизанів, здійснюючи наступ з Кременчука на Знам'янку, визволив Користівку від петлюрівців. На станції розташувалася частина бійців 1-го полку Червоного козацтва.
7 лютого 1919 року на зборах селян Протопопівки, де було близько 300 чоловік, з доповіддю про поточний момент виступив політпрацівник 5-го радянського полку. В резолюції зборів зазначалося: «Ми добре знаємо, що тільки Радянська влада є захисницею робітників і селянської бідноти». Збори обрали військово-революційний комітет у складі П. Н. Кашпуровського, С. Я. Афанасьєва, К. Потапова, Я. Устенка, Н. Устенка, М. Калиниченка, П. Андрєєва. Але розгорнути роботу ревкомові не вдалося: у травні вибухнув заколот Григор'єва, бандити захопили Протопопівку. Здійснюючи наступ на Олександрію, радянські війська в ніч на 22 травня 1919 року очистили село і станцію Користівка від григор'євських банд. Штаб Харківського військового округу доповідав В. І. Леніну, що під час боїв за Олександрію і Користівку захоплено 5 бронепоїздів, 30 гармат, 2 ешелони снарядів, великі запаси зброї та військового спорядження, паровози, вагони, багато іншого майна.
У серпні Протопопівка зазнала й денікінського нападу. У січні 1920 року радянські війська визволили Користівку й село від білогвардійців. Жителі Протопопівкп І. М. Калашник, Н. Я. Савченко, А. Ю. Ткач, П. І. Марков та інші боролися проти денікінщини у складі 6-го Корачанського українського повстанського революційного полку, що згодом влився до 406-го


Сучасна карта - Протопопівка