Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Протопопівка

Сторінка 2 з 7
Перша світова війна тяжко відбилась на становищі селян. На початок 1916 року в селі було 561 господарство, з них 77 зовсім не мали землі під посів. З наділом до десятини налічувалося 44, а від Ідо 4 десятин - 145 родин, 42 куркульські володіли кожне 10-16 десятинами, 16 господарств- 17-50 десятинами. Без тягла налічувалось 246 дворів, 54 були однокінними, тоді як 21 куркульське господарство мало по 4 голови робочої худоби, а 2 - по 6-8 голів. Вже на третій рік війни 210 господарств не мали корів, а 114 - ніякої худоби. До того ж, жінки не могли впоратися з господарством. Лише за два роки війни було призвано на військову службу 397 чоловік. Усе це
спричиняло гостре незадоволення селян царизмом. Не мирилися із своїм становищем і фронтовики. Так, житель села унтер-офіцер С. Ф. Клочко закликав солдатів не виконувати наказу командування про наступ, за що був засуджений військово-польовим судом на 15 років каторги.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції у Протопопівці створюється земельний комітет. Та більшість у ньому мали заможні жителі села, які підтримували представників Тимчасового уряду. Надії селян покінчити з війною й одержати землю - не здійснились. Вони змушені були продовжувати орендувати землю у багатіїв.
Звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді дійшла до Протопопівки в листопаді 1917 року. Наприкінці грудня в Косівській волості, куди входила й Протопопівка, були переобрані земельні комітети. До їх складу тепер увійшли переважно селяни-бідняки. Протопопівський земельний комітет взяв на облік землю і реманент, заборонив рубати ліс. В січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Ревком почав конфіскацію землі багатіїв і розподіл її між селянами по 2 десятини на їдця. Найбіднішим сім'ям надавалась допомога реманентом, посівним матеріалом.
Перші революційні перетворення перервала австро-німецька навала. 21 березня 1918 року радянське командування розмістило на станції Користівка частини 1-ї і 3-ї армій, зокрема загін А. В. Полупанова з бронепоїздом і Попаснянський партизанський загін Майорова, які мали обороняти залізницю від Користівки до м. Олександрії. Добровольцями до них вступило багато жителів села. Невдовзі в районі Протопопівки і Користівки розгорнувся запеклий бій з інтервентами, який тривав кілька днів. Радянські війська змушені були відступити до П'ятихаток і Кременчука. 24 березня 1918 року ворог захопив село і станцію. Відновилися старі порядки. Землю та реманент забирали куркулі. Карателі розправлялися з тими, хто чинив опір новій владі. Так, вони розстріляли одного з червоних партизанів К. М. Потапова.
Австро-німецькі війська в селі замінили петлюрівці. Проте в петлюрівських загонах почалися заворушення. Частина солдатів визнала Радянську владу, решта розбіглась. На початку лютого 1919 року 5-й полк 2-ї Української радянської дивізії разом з полком Червоного козацтва при підтримці партизанів, здійснюючи наступ з Кременчука на Знам'янку, визволив Користівку від петлюрівців. На станції розташувалася частина бійців 1-го полку Червоного козацтва.
7 лютого 1919 року на зборах селян Протопопівки, де було близько 300 чоловік, з доповіддю про поточний момент виступив політпрацівник 5-го радянського полку. В резолюції зборів зазначалося: «Ми добре знаємо, що тільки Радянська влада є захисницею робітників і селянської бідноти». Збори обрали військово-революційний комітет у складі П. Н. Кашпуровського, С. Я. Афанасьєва, К. Потапова, Я. Устенка, Н. Устенка, М. Калиниченка, П. Андрєєва. Але розгорнути роботу ревкомові не вдалося: у травні вибухнув заколот Григор'єва, бандити захопили Протопопівку. Здійснюючи наступ на Олександрію, радянські війська в ніч на 22 травня 1919 року очистили село і станцію Користівка від григор'євських банд. Штаб Харківського військового округу доповідав В. І. Леніну, що під час боїв за Олександрію і Користівку захоплено 5 бронепоїздів, 30 гармат, 2 ешелони снарядів, великі запаси зброї та військового спорядження, паровози, вагони, багато іншого майна.
У серпні Протопопівка зазнала й денікінського нападу. У січні 1920 року радянські війська визволили Користівку й село від білогвардійців. Жителі Протопопівкп І. М. Калашник, Н. Я. Савченко, А. Ю. Ткач, П. І. Марков та інші боролися проти денікінщини у складі 6-го Корачанського українського повстанського революційного полку, що згодом влився до 406-го


Сучасна карта - Протопопівка