Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Протопопівка

Сторінка 4 з 7
сільськогосподарської виставки, а наступного року путівки на виставку одержали стахановці комбайнер Користівської МТС А. П. Фронтов, тракторист С. П. Ненько та коваль П. А. Синицький. На той час у МТС було 17 стахановців і 20 ударників праці.
Збільшились заробітки колгоспників. З 1937 року вони одержували на трудодень по 2-3 кг хліба і 2 крб. 50 коп. У багатьох родинах з'явились велосипеди, патефони, добротний одяг. їх діти влітку відпочивали у піонерських таборах.

На залізничній станції діяв медпункт, а в грудні 1928 року фельдшерсько-акушерський пункт відкрито в селі. 1922 року на ст. Користівка засновано семирічну школу. Працювали школа соціального виховання, пункт ліквідації неписьменності, селянський будинок. В 1938 році збудовано середню школу, в якій навчалося 400 дітей.
У ході соціалістичної перебудови сільського господарства підвищувалась свідомість і політична активність колгоспників. Про це яскраво свідчили перші вибори до Верховної Ради СРСР (1937 р.), Верховної Ради УРСР (1938 р.) та місцевих Рад депутатів трудящих (1939 р.), коли виборці Протопопівки одностайно голосували за блок комуністів і безпартійних. Активну участь брали колгоспники і в збиранні коштів на побудову літаків-велетнів та військових кораблів.
Напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз перервав мирне життя трудящих. 6 серпня 1941 року ворожі війська окупували село. Вони зруйнували станцію Користівка, пограбували артілі, МТС, бібліотеки, 5 магазинів. На каторжні роботи до Німеччини вивезли 72 чоловіка. Безчинства гітлерівців не зломили радянських людей. У грудні 1941 року створено підпільну антифашистську групу в складі Г. Т. Кашпуровського, О. 3. Прокопенка та Д. Й. Прокопенка, М. М. Куйовди, В. М. Рижова та інших. Патріоти розповсюджували серед населення листівки, повідомлення Радінформбюро, обстрілювали фашистські військові ешелони, виводили з ладу сільськогосподарські машини, псували хліб, пальне тощо. Наприкінці 1942 року жандармерія напала на слід протопопівських підпільників. В. М. Рижова, О. 3. Прокопенка, Г. Т. Кашпуровського гітлерівці заарештували і розстріляли. Імена народних месників висічені на меморіальній дошці, встановленій на
будинку Користівської середньої школи. Колишній житель села Олександрівни (згодом - Діброви) І. Д. Діброва став прославленим партизанським командиром загону ім. К. Є, Ворошилова, в якому брало участь багато місцевих мешканців, серед них - О. Бобошко, Т. Д. Саморока та інші.
В листопаді 1943 року, здійснюючи Олександрійсько-Знам'янську наступальну операцію, частини 5-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту кілька днів вели запеклі бої на околиці Протопопівки, в яких радянські бійці виявили масовий героїзм. 29 листопада 1943 року командир гармати 289-го гвардійського стрілецького полку старший сержант І. І. Маринич вогнем прямої наводки знищив ворожий літак, підбив танк і чотири бронемашини. За цей подвиг його нагороджено орденом Слави 1-го ступеня.
З грудня 1943 року частини 97-ї гвардійської стрілецької дивізії при взаємодії з 13-ю гвардійською стрілецькою дивізією вигнали з Протопопівки і станції Користівка німецько-фашистських загарбників. Серед визволителів був і односелець командир мінометної батареї 292-го гвардійського стрілецького полку капітан І. П. Горяка, який перед тим брав участь у Сталінградській битві, на Орловсько-Курській дузі тощо. 94 бійці полягли в боях за село: серед них лейтенант М. О. Марков, сержант Д. І. Смислов, солдати Ф. Т. Маменко, О. М. Воронов, П. О. Кармазін та інші - сини України, Дону, Сибіру, Уралу, москвичі і ленінградці. Вони поховані в братській могилі. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло близько 300 місцевих жителів.
Після визволення сільська Рада взяла під свій контроль відбудову колгоспів, підприємств, культурно-освітніх закладів. На початку 1944 року в артілях залишилось кілька коней, 42 телят. Овець і птиці зовсім не було. Основний тягар відбудови винесли на собі жінки і підлітки. Так, в 1944 році в колгоспі «Перше серпня» вони виробили близько 60 проц. усіх трудоднів. Під керівництвом партійних організацій трудівники села наполегливо долали труднощі. Включившись у січні 1944 року в змагання за успішне проведення польових робіт, механізатори Користівської МТС виробили того року по 749


Сучасна карта - Протопопівка