Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Світоводськ

Світловодськ - місто обласного підпорядкування, центр району, розташоване на правому березі Дніпра, на схилі Табурищанського мису, за 130 км на схід від Кіровограда. Утворене 1961 року, коли до селища гідробудівників,у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС, переселили жителів з міст Новогеоргіївська, Крилова і с. Табурища. Асфальтованими шляхами місто зв'язане з Кіровоградом, Черкасами, Дніпропетровськом та Кременчуком, залізницею - із станцією Бурти Одесько-Кишинівської залізниці та станцією Ромодан Південної залізниці. Місто має регулярне автобусне сполучення з Києвом, Кіровоградом і Олександрією. Є пристань, річковий вокзал. Населення - 37,5 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані населені пункти Власівка і Ревівка.
Територія нинішнього Світловодська, а також колишніх міст Новогеоргіївська
Крилова заселялася здавна. Тут виявлено і частково досліджено поселення доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.), курганний могильник та кілька поселень доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), городище чорноліської культури (на горі Московській). Знайдено 2 скарби римських монет, виявлено кілька ранньослов'янських поселень черняхівської культури та залишки давньоруського поселення.
Землі, на яких виникли згодом Новогеоргіївськ, Крилов і Табурище, входили до Київської Русі. Наприкінці XII ст. на правому березі Дніпра, при впадінні в нього Тясьмину, засновано Крилов. Зручне географічне положення, сприятливі природні умови призвели до швидкого зростання поселення. Його обнесли високими земляними валами, на яких встановили частокол. В середині XIII ст. монголо-татари під час переправи через Дніпро і Тясьмин зруйнували Крилов. У XIV ст. ці землі були загарбані литовськими, а потім польськими феодалами.
В середині XVI ст. Крилов відбудовується. Зокрема, в люстрації 1616 року вказувалося, що слобода Крилов вже З0 років належить чигиринському старості Яну Даниловичу. На той час тут було 200 будинків. Слободу знову укріпили земляним валом. Того ж року на прохання Яна Даниловича польський король Сігізмунд III дарував Крилову магдебурзьке право. Було дозволено спорудити ратушу, ваги, воскобойню, лавки. Двічі на тиждень влаштовувалися торги, тричі на рік - ярмарки. На Дніпрі діяв перевіз.
Розташування Крилова на кордоні з Запорізькою Січчю змушувало польських магнатів будувати укріплення навколо містечка, а в місцевому замку постійно тримати гарнізон. Жителі Крилова не раз приєднувалися до антифеодальних повстань проти польських магнатів. Поблизу Крилова не раз відбувалися жорстокі бої запорізьких козаків з польськими магнатами. Зокрема, тут 25 жовтня 1625 року сталася битва 20-тисячного загону повстанців, очоленого запорізьким гетьманом Жмайлом, з 30-тисячною польською армією, якою командував гетьман Конєцпольський. Біля озера Курукове козаки завдали великих втрат польському війську. Конєцпольський розпочав переговори, які закінчилися укладенням т. зв. Куруківської угоди. Наприкінці літа 1637 року П. М. Павлюк з козацьким військом вирушив на Східну Україну. З Крилова він відрядив до Переяслава загін на чолі з полковником К. Скиданом і Биховцем, щоб заарештувати реєстрову старшину і разом з місцевими повстанськими загонами прибути в Чигирин.
Під час визвольної війни українського народу, у 1648 році, з Крилова, Чигирина та їхніх околиць на допомогу запорожцям до Жовтих Вод прийшло близько
2 тис. повстанців. Того ж року до Крилова прибула наймана німецька хоругва для підтримки польського війська. Місцеві жителі сховалися від чужинців у замку, а вночі, підпаливши містечко, втекли.
Після поразки польського війська під Жовтими Водами і Корсунем по всій Україні розгорнулося селянське повстання. На визволеній від польської шляхти території створювалися нові полки і реорганізовувалися старі. Крилов увійшов до складу Чигиринського полку.
У 80-х роках XVII ст. на правому березі Тясьмину, напроти Крилова польського, виникла слобода російських розкольників, що ховалися від переслідувань. За Прутським трактатом 1711 року Росія вивела свої війська з Правобережної України. Польська шляхта почала претендувати на Подніпрянську смугу земель, яку за Андрусівською угодою вона не мала права заселяти. Незважаючи на протест з боку російського уряду, землі, на яких були розташовані Крилов польський (спустошений після


Сучасна карта - Світоводськ