Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Багато жителів міста відзначилися на фронтах Великої Вітчизняної війни. 7 квітня 1944 року в запеклому бою за плацдарм на правому березі Пруту уродженець Табурища І. К. Конько підірвав ворожий дот. Хороброму лейтенанту посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його з почестями поховали в братській могилі поблизу румунського села Кадниці. Ще один уродженець Табурища - учасник рейду ковпаківців командир батальйону А. К. Цимбал, за виявлений героїзм під час форсування Німану удостоєний звання Героя Радянського Союзу. За виявлену мужність у битві за Варшаву уряд ПНР нагородив його Золотим Хрестом.
В ніч на 1 жовтня 1943 року частини 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта О. С. Жадова форсували Дніпро на дільниці Табурище-Новогеоргіївськ і захопили острови Букарешти і Каску. Два місяці тривали запеклі бої на плацдармі, в який входили села Старе Липове і Нове Липове, що на північ від Новогеоргіївська. В ніч на 1 грудня частини 5-ї гвардійської повітряно-десантної і 138-ї стрілецької дивізій 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту прорвали оборону гітлерівців і визволили Табурище. Відкинуті з передових позицій, фашисти закріпилися на південній околиці Новогеоргіївська. Почався штурм міста. В бою особливо відзначилися бійці 20-го стрілецького гвардійського корпусу, зокрема десантники, якими командував підполковник І. Г. Попов. На ранок 3 грудня 1943 року Новогеоргіївськ було визволено від фашистської нечисті. У гітлерівців було захоплено 12 танків, багато гармат, кулеметів, 5 складів з продовольством тощо. 998 бійців корпусу відзначені орденами й медалями за перемогу над ворогом в Новогеоргіївському районі.
Окупанти пограбували колгоспи, підірвали завод «Більшовик», всі мости, млинокомбінат, електростанцію, зруйнували підприємства зв'язку.
Вже в перший день визволення трудящі почали піднімати з руїн завод «Більшовик». До 15 грудня 1943 року силами комсомольців і молоді було відремонтовано районний вузол зв'язку і клуб ім. В. І. Леніна. Тисячі жителів щоденно виходили на відбудову доріг і мостів. Через місяць діти сіли за парти чотирьох шкіл. Новогеоргіївці відправляли посуд, постільну білизну для госпіталів. Лише за грудень 1943 року силами комсомольців і молоді було зібрано 800 тонн хліба у фонд оборони. На спорудження танкових колон «Кіровоградський комсомолець» і «Визволена Кіровоградщина» та ескадрильї «Призовник Кіровоградщини» населення міста і району внесло більше півмільйона карбованців.
Як тільки підсохла земля, в поле вийшли хлібороби. Бракувало робочих рук, техніки. Колгоспники власними коровами орали, сіяли, боронували. Під час жнив райком комсомолу направив з міста для допомоги селу 150 юнаків і дівчат.
Поступово відроджувалася місцева промисловість. Протягом 1944 року відбудовано електростанцію, артілі «Вирішальний», «Дніпровський керамік», ім. Тельмана,
«Граніт», окремі цехи заводу «Більшовик». 1944 року було створено райпромкомбінат, рибколгосн, почали діяти маслозавод, млин, пекарня, пивзавод. У січні 1944 року на новогеоргіївських підприємствах працювало близько 650 робітників і службовців. На кінець січня 1944 року в місті випущено продукції на 351 тис. крб., а наступного року - вже на 11,6 млн. крб. Маслозавод, промартілі ім. Тельмана та «Ударник» значно перевиконали річні виробничі завдання. В 1946 році трудящі Новогеоргіївська розгорнули змагання за дострокове завершення завдань першого року четвертої п'ятирічки. На обозобудівному заводі «Більшовик» молодіжна бригада накатниць, якою керувала П. Сідненко, в обласному змаганні комсомольсько-молодіжних колективів завоювала перехідний Червоний прапор обкому ЛКСМУ. Токар того ж заводу комсомолець О. М. Каспіров вже з листопада 1947 року працював в рахунок наступного року.
Налагоджувалася робота медичних і культурно-освітніх закладів. З 1946 року, крім лікарні, функціонував пологовий будинок. В лютому 1944 року в
Світоводськ
Сторінка 6 з 12
наступного року всі члени групи: комуніст Ф. І. Ткаченко (керівник), П. Л. Недавній, Г. М. Третяк і В. Л. Чорномор загинули в боротьбі з окупантами. Здійснюючи степовий рейд у лютому 1943 року, партизани з'єднання М. І. Наумова північніше Новогеоргіївська форсували Дніпро. В жорстокій сутичці з карателями, що вийшли з міста для розгрому партизанів, народні месники здобули перемогу. Комендант і бургомістр Новогеоргіївська були взяті у полон. В ніч на 1 жовтня 1943 року частини 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта О. С. Жадова форсували Дніпро на дільниці Табурище-Новогеоргіївськ і захопили острови Букарешти і Каску. Два місяці тривали запеклі бої на плацдармі, в який входили села Старе Липове і Нове Липове, що на північ від Новогеоргіївська. В ніч на 1 грудня частини 5-ї гвардійської повітряно-десантної і 138-ї стрілецької дивізій 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту прорвали оборону гітлерівців і визволили Табурище. Відкинуті з передових позицій, фашисти закріпилися на південній околиці Новогеоргіївська. Почався штурм міста. В бою особливо відзначилися бійці 20-го стрілецького гвардійського корпусу, зокрема десантники, якими командував підполковник І. Г. Попов. На ранок 3 грудня 1943 року Новогеоргіївськ було визволено від фашистської нечисті. У гітлерівців було захоплено 12 танків, багато гармат, кулеметів, 5 складів з продовольством тощо. 998 бійців корпусу відзначені орденами й медалями за перемогу над ворогом в Новогеоргіївському районі.
Окупанти пограбували колгоспи, підірвали завод «Більшовик», всі мости, млинокомбінат, електростанцію, зруйнували підприємства зв'язку.
Вже в перший день визволення трудящі почали піднімати з руїн завод «Більшовик». До 15 грудня 1943 року силами комсомольців і молоді було відремонтовано районний вузол зв'язку і клуб ім. В. І. Леніна. Тисячі жителів щоденно виходили на відбудову доріг і мостів. Через місяць діти сіли за парти чотирьох шкіл. Новогеоргіївці відправляли посуд, постільну білизну для госпіталів. Лише за грудень 1943 року силами комсомольців і молоді було зібрано 800 тонн хліба у фонд оборони. На спорудження танкових колон «Кіровоградський комсомолець» і «Визволена Кіровоградщина» та ескадрильї «Призовник Кіровоградщини» населення міста і району внесло більше півмільйона карбованців.
Як тільки підсохла земля, в поле вийшли хлібороби. Бракувало робочих рук, техніки. Колгоспники власними коровами орали, сіяли, боронували. Під час жнив райком комсомолу направив з міста для допомоги селу 150 юнаків і дівчат.
Поступово відроджувалася місцева промисловість. Протягом 1944 року відбудовано електростанцію, артілі «Вирішальний», «Дніпровський керамік», ім. Тельмана,
«Граніт», окремі цехи заводу «Більшовик». 1944 року було створено райпромкомбінат, рибколгосн, почали діяти маслозавод, млин, пекарня, пивзавод. У січні 1944 року на новогеоргіївських підприємствах працювало близько 650 робітників і службовців. На кінець січня 1944 року в місті випущено продукції на 351 тис. крб., а наступного року - вже на 11,6 млн. крб. Маслозавод, промартілі ім. Тельмана та «Ударник» значно перевиконали річні виробничі завдання. В 1946 році трудящі Новогеоргіївська розгорнули змагання за дострокове завершення завдань першого року четвертої п'ятирічки. На обозобудівному заводі «Більшовик» молодіжна бригада накатниць, якою керувала П. Сідненко, в обласному змаганні комсомольсько-молодіжних колективів завоювала перехідний Червоний прапор обкому ЛКСМУ. Токар того ж заводу комсомолець О. М. Каспіров вже з листопада 1947 року працював в рахунок наступного року.
Налагоджувалася робота медичних і культурно-освітніх закладів. З 1946 року, крім лікарні, функціонував пологовий будинок. В лютому 1944 року в
Дивиться також інші населені пункти району:
- Федірки
- Подорожнє
- Павлівка
- Озера
- Миронівка
- Микільське
- Іванівка
- Захарівка
- Григорівка
- Глинськ
- Велика Андрусівка