Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Світоводськ

Сторінка 3 з 12
З розвитком промисловості збільшувалася кількість робітників, в основному прийшлих з інших губерній. Якщо 1847 року на новогеоргіївських підприємствах було зайнято 1270 чоловік, то 1857 року - вже 15752. Робочий день тривав 12 - 15 годин, а мізерної платні не вистачало на прожиття.
Після ліквідації військових поселень у місті було 7689 чоловік. Внаслідок реформи 1861 року, згідно з указами про земельний устрій державних селян, за новогеоргіївськими й табурищанськими селянами закріпили наділи розміром 5,7 десятини на ревізьку душу. Побоюючись незадоволення селян, місцеві власті на початку 1861 року розквартирували в Новогеоргіївську Литовський уланський полк. У пореформений період процес дальшої диференціації селянських господарств проходив досить швидко. За
результатами перепису 1886 року в Новогеоргіївську і його передмісті число господарств становило 1954, тоді як у 1859 році їх було 9284, Збільшення кількості селянських дворів відбувалося за рахунок виділення членів сімей у самостійні господарства. Вже у 80-х роках XIX ст. 1472 господарства були або безземельними, або мали тільки садибу. Кожне з великих куркульських господарств мало 16-100 десятин землі, 5-7 голів робочої худоби, три з них - від 8 до 18 голів, тоді як 1280 дворів зовсім не мали худоби. Не кращим було становище й міщанської бідноти, кустарів та ремісників, що становили майже третину населення Новогеоргіївська. Невелика група багатіїв тримала в своїх руках виробництво і збут товарів. Дрібні кустарі й ремісники розорялись і йшли в найми або збували скупникам свою продукцію за безцінь. По Новогеоргіївську 1886 року в наймах служило 359 чоловік, а на заробітки пішло 232 чоловіка. Через нестатки, малоземелля і безземелля за офіційними даними 1886 року з 108 табурищанських господарств на заробітки в південні степи пішло 73 чоловіки й 74 жінки. 82 чоловіка наймитували або працювали поденно у самому Табурищі.
Серед кустарних промислів Новогеоргіївська значне місце займали обробка шкір (працювало три шкірзаводи) і переробка лісу, що сплавлявся з верхів'їв Тясьмину й Дніпра. Набували розвитку різні ремесла: колісне (в місті було 8 майстерень), бондарне (12 майстерень), столярне, а також виготовлення дерев'яного посуду,
Особливо поширеним на межі XIX-XX ст. було виробництво возів і фургонів {15 тис. одиниць на рік). У цих майстернях на початку XX ст. працювало 300 чоловік. Продукція, яку вони виготовляли, не тільки забезпечувала потреби місцевого населення, а й відправлялася до Поволжя, Кубані, Сибіру, а також у Болгарію та Румунію. Табурище того часу стало центром гончарного і цегельно-черепичного виробництва. Продукція табурищанських ремісників була відома в Катеринославській і Таврійській губерніях.
У 1905 році в місті вступив у дію лісопильний завод, на якому працювало 40 чоловік. 1910 року в Новогеоргіївську діяли: 4 заводи механічної обробки дерева, на яких було зайнято 200 робітників; 3 млини (15 робітників), пивоварний завод {З робітники), 4 шкірзаводи (31 робітник), 4 слюсарні майстерні (11 робітників).
В кінці XIX - на початку XX ст. у Новогеоргіївську, що був заштатним містом, проживало 13 441 чоловік. У лікарні на 18 ліжок хворих обслуговували 2 лікарі. Були у місті приватна аптека і 3 невеличкі аптечні магазини. За таких умов переважна більшість населення міста не могла одержати належної медичної допомоги.
1860 року єдину школу відвідували 333 дітей. У 1897 році більш як три чверті місцевого населення не вміли читати і писати, лише 14 проц. жінок знали грамоту. У 1910 році тут працювало вже 4 церковнопарафіяльні школи, міське та жіноче парафіяльне училище, приватна жіноча прогімназія.
Пробудженню революційної свідомості трудящих міста значною мірою сприяла нелегальна революційна література. У 1903-1904 рр. у місті поширювалися листівки і прокламації, видані соціал-демократичними організаціями Херсона, Катеринослава, Кременчука. 5-7 червня 1905 року відбувся виступ новогеоргіївської селянської бідноти і ремісників, які вимагали поліпшення умов життя. Для придушення заворушення в місто було введено військові частини.
З початком першої світової війни становище трудящих мас погіршилося. Тільки за перші два роки війни з Новогеоргіївська і Табурища на фронт було мобілізовано 1235 чоловік. За даними всеросійського


Сучасна карта - Світоводськ