Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Світоводськ

року в артілях було зайнято понад 550 кустарів, тобто половина від їх загальної кількості.
В 1921-1922 рр. жителі Новогеоргіївська надавали активну допомогу голодуючим трудящим Поволжя. Спеціальна комісія провадила серед населення велику роз'яснювальну роботу, збирала матеріальні цінності. У фонд допомоги голодуючим було відправлено більш як 18 пудів срібла.
В місті діяли лікарня і кілька аптечних магазинів. Влітку 1921 року в Новогеоргіївську працювали відділення РАТАУ, масова читальня і курси соціального виховання. На 1 січня 1925 року тут було 8 загальноосвітніх шкіл, школа
ліквідації неписьменності, профшкола, клуб, театр, 2 сельбуди. Жіночі організації, зокрема делегатські збори, боролися за ліквідацію неписьменності серед жінок, залучали їх до громадського життя, подавали допомогу дітям-сиротам тощо. Так, селянка П. Огурцова після закінчення лікнепу працювала жіночою організаторкою, була членом окрвиконкому, делегатом IX Всеукраїнського з'їзду Рад, на якому її обрали членом ВУЦВКу. Жінки-делегатки з околиці Новогеоргіївська Закаміння в 1927 році організували птахівниче товариство.
Багато уваги приділяли комуністи та громадські організації Новогеоргіївська колективізації селянських господарств. У грудні 1927 року 4 колгоспи об'єднували лише 63 господарства. Для здійснення колективізації в Новогеоргіївський район у липні 1931 року прибула бригада колгоспників-буксирників з Єлисаветградщини. Члени бригади вели роз'яснювальну роботу серед: бідняків і середняків, показували приклади господарювання. Значну організаторську роботу в створенні колгоспів провадили комуністи. Внаслідок організаторської і роз'яснювальної роботи, проведеної табурищанськими комуністами, до колгоспів вступило З0 наймитів, 267 бідняків і 112 середняків. У Новогеоргіївську в той час у колгоспи об'єдналися 20 наймитів, 172 бідняки і 29 середняків. Суцільна колективізація в Новогеоргіївську і Табурищі була завершена в основному 1932 року. Значну роль у зміцненні молодих господарств району відіграла Глинська МТС, створена восени 1931 року.
Ще у 1927 році в Табурищі виникли промартілі «Граніт» і «Дніпровський керамік». Через 2 роки в Новогеоргіївську став до ладу маслозавод, а в 1931 році - промартіль керамічно-силікатних виробів «Вирішальний». В 1936 році в місті діяло
18 промислових підприємств, на яких працювало 644 робітники. Розгортання стахановського руху сприяло успішному виконанню виробничих завдань, зростанню продуктивності праці. Так, план 1936 року млинарсько-лісопильний комбінат виконав на 113 проц., промартіль «Червоний швець» - на 146 проц. Маслозавод першим у Харківському тресті справився з планом другої п'ятирічки за чотири роки. Передова промартіль «Більшовик» на початку 1937 року укрупнилася за рахунок промартілі «Плуг».
1939 року Новогеоргіївський район увійшов до складу новоствореної Кіровоградської області. Новогеоргіївськ було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Мешкало в ньому тоді 8700 чоловік. Працювали лікарня, дитяча консультація, аптека, дитячі ясла. Значного розвитку набула народна освіта. Якщо в 1927/28 навчальному році в чотирьох школах навчалося 737 дітей і працювало
19 учителів, то в 1939/40 - 5 загальноосвітніх шкіл, в т. ч. середню відвідували 2082 учні. Районна агротехнічна школа за три передвоєнні роки підготувала 313 спеціалістів сільського господарства. Діяли районна бібліотека з фондом 36,6 тис. книг, клуб, театр.
У мирне, творче життя радянського народу раптово увірвалася звістка про фашистську навалу. Вже з перших днів війни сотні жителів міста пішли на фронт. Жителі допомагали будівельним батальйонам споруджувати укріплення на лінії Новогеоргіївськ - річка Інгулець. 7 серпня 1941 року місто окупували німецько-фашистські загарбники. Т. зв. новий порядок вони почали запроваджувати з розстрілів комуністів, радянських активістів, грабунку місцевого населення. Школи, медичні і культурно-освітні заклади, магазини були перетворені на конюшні. В катівнях
гестапо загинуло 700 жителів міста. Майже три тисячі юнаків і дівчат вигнано на каторгу до Німеччини. Восени 1941 року в Табурищі виникла підпільно-диверсійна група. Її члени розповсюджували зведення Радінформбюро, листівки з закликами боротися проти окупантів. У лютому


Сучасна карта - Світоводськ