Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Голованівськ

Сторінка 1 з 6
Голованівськ - селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на обох берегах річки Кайнари, за 180 км на захід від Кіровограда та за 7 км від залізничної станції Голованівськ. Населення - 6800 чоловік. Селищній Заді підпорядковане також селище Голованівськ.
Ця територія була заселена ще в III тисячолітті до н. е., про що свідчить поселення трипільської культури, виявлене в центрі селища, на лівому березі річки. Населений пункт вперше згадується в документах Подільської
єпархії 1764 року, де йдеться про спорудження в ньому дерев'яної церкви. Тоді його жителями були ви
хідці з Поділля та Київщини, які тікали сюди від панського гніту. Під час Коліївщини, коли царське військо зайняло Умань, частина повстанців, очолювана Голованем, пробилася на південь і осіла тут на правому березі річки Кайнари. Гадають, що село дістало назву від імені ватажка гайдамаків. Пізніше до нього влився сусідній населений пункт Юридівка.
Місцеве населення займалося переважно скотарством та промислами, сплачуючи ренту феодалу, здебільшого натурою, і податок державі. Тривалий час Голованів- ськом володіли польські магнати Потоцькі. Чимало селян тут «сиділо на слободах». Так, навіть за даними 1785 року в Голованівському ключі С. Потоцького на 3703 кріпаки було ще 273 слободянина. (Слободяни - це поселенці, які протягом певного часу звільнялися від феодальних повинностей і навіть одержували позику посівним зерном, хлібом, тяглом. За цей час вони мали спорудити собі житло, придбати робочу худобу, але по закінченні строку перетворювалися на кріпаків). Наприкінці XVIII ст. Голованівськ згадується як містечко, волосний центр, що входив до Балтського повіту Подільської губернії. 1834 року в ньому мешкало 1488 кріпаків, які обробляли близько 31 тис. моргів панської землі. З 1795 року магнати віддавали Голованівський маєток на відкуп лихварям, одержуючи величезні прибутки. Лише 1840 року Потоцькі мали близько 25 тис. крб. сріблом. Поміщики та орендарі нещадно визискували селян. Жорстокість їх набула таких форм, що навіть прокурор Вінницького окружного суду, боячись заворушень, наказав у червні 1850 року перевірити дії економа Хлоринського, «який дуже погано поводиться з кріпаками і карає їх безпідставно».
На основі викупного акту, підписаного тільки 1868 року поміщицею і мировим посередником, 726 ревізьких душ (316 дворів) одержали 1560 десятин землі, за які повинні були щороку вносити до казни 3394 крб. викупних платежів. На кожен з 236 піших дворів припадало по 5 десятин, на 5 тяглових - по 11. Городникам (75 дворів) наділів не дісталося. Значна частина селян (58 однодворців, «прийшлі люди» і відставні солдати) зовсім не мали землі. В той же час у руках поміщиці залишилося понад 5200 десятин кращої землі.
1875 року Голованівський маєток за 368 тис. крб. придбав департамент уділів. У пореформений період в містечку досить швидко зростала промисловість по переробці сільськогосподарської сировини, працювали свічко-салотопний, винокурний (відкриті ще 1845 року), шкіряний, цегельний заводи, бойня, два водяні млини. Було 106 лавок®. Розвиткові населеного пункту сприяло будівництво 1890 року залізниці, що пройшла неподалік від містечка, і станції Голованівськ. Роком пізніше відкрито поштовий тракт між Голованівськом і Ольвіополем та поштову станцію. Якщо 1850 року тут проживало 1257 чоловік, то в 1890 - 4780, а в 1903 - 77207. Як і до реформи, в містечку панували злидні і безправ'я. Розорені селяни мусили за низьку плату наймитувати у багатіїв. Лихварі оббирали їх. Навіть в офіційному документі відмічалося, що 1880 року поміщики, спекулюючи хлібом, одержали 7 тис. карбованців.
Жахливі умови життя, свавілля поміщиків та їх посіпак, низька оплата праці, безправ'я породжували гостре невдоволення селян, міщан існуючим ладом. Час
від часу відбувалися заворушення. Так, 1879 року голованівці виступили проти попа, який привласнив 970 крб. церковних грошей і вирубав для особистих потреб громадський ліс. Через рік знову стався селянський виступ, а також страйк сільськогосподарських робітників. Бідняки нерідко самочинно захоплювали удільні землі. Так трапилося, зокрема, у 1895 році. В 1891 році, незважаючи на те, що мировий посередник тричі скасовував рішення сільського сходу про обрання Ф. Лівинчука старостою і оштрафував 163 чоловіка, селяни все ж настояли на своєму.


Сучасна карта - Голованівськ