Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Голованівськ

Сторінка 4 з 6
електростанція. Торгували шість крамниць, були підприємства громадського харчування.
На нових вулицях споруджувалися житлові будинкй для колгоспників, службовців та робітників. Виросли приміщення літнього кінотеатру, пошти, телеграфу, радіовузла, відкрився клуб. Працівники лікарні на 85 ліжок, дитячої консультації та райсанепідстанції здійснювали медичне обслуговування населення. Всі діти шкільного віку навчалися у двох середніх і семирічній школах. Велику культосвітню роботу вели дві бібліотеки.

Та влітку 1941 року віроломний напад фашистської Німеччини перервав мирну працю радянських людей. Робітники, колгоспники і трудова інтелігенція Голованівська разом з усім радянським народом стали на захист Батьківщини. У перший же день війни на підприємствах, в установах, організаціях і колгоспах райцентру пройшли мітинги і збори, на яких радянські люди поклялися зробити все, аби перемогти гітлерівців. 111 жителів селища вступили до народного ополчення.
30 липня 1941 року Голованівськ захопили фашисти. Лише протягом півроку вони закатували 908 місцевих жителів. В лютому 1942 року гестапівці замучили ще 68 чоловік. Мешканці північної частини селища часто чули постріли, що доносилися з кладовища - після визволення району від окупантів комісія, яка розслідувала злодіяння фашистів, тільки тут виявила 75 останків страчених радянських людей. Гітлерівські кати не щадили навіть дітей. Вони розстріляли 15-річну ученицю 8-го класу Голованівської середньої школи № 1 В. Мельницьку лише за те, що вона дала шматок хліба радянському полоненому. Жорстоко знущалися фашисти над радянськими військовополоненими, що перебували в концтаборі Голованівська. Живий свідок тих страшних днів І. О. Хизенко згадує, що біля кухні завжди лежали трупи до краю виснажених людей, вбитих за те, що намагалися витягнути з котла шматок конини. Пізньої осені 1941 року після ліквідації табору на його місці залишилося величезне кладовище.
В умовах жорстокого фашистського терору жителі села чинили опір ворогові. У червні 1943 року в лісах поблизу Голованівська почав діяти партизанський загін «Південний» у складі 40 чоловік, створений після рейду по Кіровоградській області кавалерійського партизанського з'єднання під командуванням М. І. Наумова. Його очолив І. Г. Лісняк, комуніст, колишній командир Червоної Армії, який був поранений і, через це залишившись на окупованій території, згуртував навколо себе патріотів. Загін налагодив тісний зв'язок з жителями навколишніх сіл, розповсюджував серед них листівки, відозви із закликами боротися проти окупантів. У липні партизани роззброїли охорону біля складу з зерном в селі Краснопіллі й роздали хліб населенню, на перегоні Межирічка-Перегонівка підірвали паровоз. А у жовтні на шляху до станції Голованівськ народні месники обстріляли колону ворожих автомашин. 16 гітлерівців вони знищили і 30 поранили, пустили під укіс 3 вагони з награбованим добром. У січні 1944 року загін «Південний» зустрівся в селі Дуківці (нині Цвіткове Голованівського району) з загоном М. М.Стройкова, який діяв у цих лісах, і разом з ним провів декілька бойових операцій. На початку березня вони разом з загоном «Буревісник», що перебазувався сюди з Савранського лісу, відбивали натиск фашистів, які оточили Галочанський ліс. Три доби тривав бій, під час якого партизани знищили багато живої сили і техніки ворога і, прорвавши кільце, вийшли з оточення. 17 березня вони влилися в частини Червоної Армії.
828 голованівців воювало на фронтах Великої Вітчизняної війни, 308 з них загинуло. За мужність і героїзм у боротьбі з німецькими загарбниками понад 500 чоловік нагороджено орденами і медалями. Серед них лейтенант В. О. Хало, який під час визволення Харкова у березні 1943 року командував взводом танків. У цьому бою він знищив два ворожих танки, дві самохідки, станковий кулемет і до сотні гітлерівців, за що був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. В числі перших гвардійців Червоної Армії були жителі селища розвідник-артилерист Г. П. Спусканюк, командир танкового екіпажу Ф. А. Редько, які воювали в складі першої гвардійської ордена Леніна дивізії. Капітан Ф. С. Манзієнко став одним з керівників партизанського загону ім. Ф. Дзержинського, що успішно діяв у лісах Білорусії.
15 березня 1944 року війська 223-го кавалерійського полку 63-ї кавалерійської Корсунської дивізії визволили Голованівськ від фашистських


Сучасна карта - Голованівськ