МАРТОНОША - село, центр сільської Ради, розташоване на річці Великій Висі, за 13 км на схід від районного центру і залізничної станції Новомиргород. Через село проходить автошлях Новомиргород - Каніж - Кіровоград. Населення - 2615 чоловік. Сільраді підпорядковане село Котовка.
У Мартоноші міститься центральна садиба колгоспу ім. XXII з'їзду КПРС - господарства зернового і м'ясо-молочного напряму, за яким закріплено 6307 га сільськогосподарських угідь, з них 5902 га орної землі, 69 га саду. У хліборобстві переважає вирощування озимої пшениці, кукурудзи і цукрових буряків. 150 трудівників Мартоноші нагороджені орденами й медалями.
Працюють середня школа, де 38 вчителів навчають 440 дітей. Є будинок культури на 600 місць, бібліотека з фондом і5 тис. книг, медпункт, аптека, дитсадок і дитячі ясла на 150 місць. Є побутові майстерні, пошта, 6 магазинів.
Партійна організація налічує 80 комуністів, дві комсомольські - 110 членів ВЛКСМ.
Засноване село в середині XVIII ст. переселенцями з Балкан.
Навесні 1905 року у Мартоноші сталося заворушення селян. Сюди прибув загін карателів для розправи над селянами. 12 з них було кинуто до єлисаветградської в'язниці, а потім етапом їх вислано до Сибіру і на північ. Майже 500 мешканців Мартоноші брали активну участь у Канізькому повстанні, а після придушення виступу переховували багатьох його учасників. Близько 100 жителів села загинули тоді в боях з ворогом.
У лютому 1918 року у Мартоноші встановлено Радянську владу.
610 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, 145 з них нагороджені орденами й медалями, 105 - загинули в боях проти фашистів. Народні месники вбили фашистського гебітскомісара. Гітлерівці схопили партизанського зв'язкового комсомольця Г. М. Некору. Після нелюдських катувань у гестапо юнака по-звірячому вбили у Новомиргороді. У школі, де він вчився, створено меморіальну кімнату, його ім'я навічно занесено у списки комсомольців школи. У лютому - березні 1944 року біля села відбувалися запеклі бої. Через лінію фронту перейшло близько 70 чоловік з Мартоноші, які були провідниками радянських розвідувальних груп.
Мартоноша - батьківщина радянського вченого-географа, члена-кореспондента АН Молдавської РСР М. М. Радула, генерал-лейтенанта артилерії А. М. Гервасієва, другого секретаря ЦК КП Молдавії Д. С. Гладкого, кандидата біологічних наук В. П. Симонової-Царалунги, кандидата технічних наук А. Г. Патратьєва.
Біля села досліджено кілька курганів доби бронзи (II тисячоліття до н. е.) і скіфського часу (VI-III ст. до н. ери).
Дивиться також інші населені пункти району: