Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поблизу села досліджено поселення трипільської культури (IV тисячоліття до н. е.), поселення та могильник черняхівської культури, на якому виявлено 9 поховань.
Перша письмова згадка про село належить до 1780 року. З початку XIX ст. власником Данилової Балки був граф Потоцький. Чоловіки віком від 17 до 55 років, а жінки - від 15 до 50 років відбували тяжку панщину, працюючи на нього весь світловий день. Протягом року т. зв. тяглові кріпаки повинні були відробити по 198, а піші - по 88 днів. Загалом тяглові мали відбути щорічно 2184 виходи на панщину, ніші й городники - 5068, а жінки - 3120 днів. Панщина доповнювалася численними повинностями, зокрема шарварками - по 6 днів з двору, а також згонами - по 8 днів на рік. При потребі кріпаків залучали до роботи в поміщицькому маєтку і за плату. Чоловік за день заробляв 10-20 коп., а жінка - наполовину менше. Серед жителів села було 88 т. зв. десятинників - особисто вільних селян, які обробляли поміщицьку землю за частку врожаю. Жили вони здебільшого в хазяйських землянках.
Посилення феодально-кріпосницького гніту викликало незадоволення серед селян. 28 лютого 1848 року вони скаржилися на надмірну панщину та утиски і вимагали відпустити їх на оброк. 24 квітня того ж року Г. Горобець, Я. Барський, В. Горобець та І. Жученко відмовилися виконати розпорядження прикажчика і не вийшли на роботу, за що їх було покарано різками. У донесенні на ім'я генерал-губернатора 24 квітня 1848 року повідомлялося, що в Даниловій Балці відбуваються «бунти».
Через часті виступи кріпаків поміщик змушений був перевести їх у січні 1850 року на становище зобов'язаних селян. За ним зберігалися селянські наділи з усіма угіддями. За користування 742 десятинами орної, 58 десятинами присадибної землі та за 430 десятин сінокосу селяни Данилової Балки сплачували поміщикові щороку грошовий оброк у сумі 1191 крб. 33 кон. Поміщик здійснював вищий нагляд за сільською поліцією, а також мав право судити зобов'язаних селян.
Після скасування кріпацтва селяни Данилової Балки мали заплатити не лише за орні й сінокосні землі, а й за раніше виділені 58 десятин присадибної землі, 29 десятин у смузі осідлості селян, 17 десятин пустопорожніх місць, 44 десятини т. зв. неугідь, 60 десятин під левадами і хуторами, ярами, дорогами. 1874 року графський маєток у Даниловій Балці придбало удільне відомство і здало в оренду поміщикам Вольському та Кашеровському. В той час у селі налічувалося 26 куркульських господарств, які володіли 800 десятинами землі, тоді як значна частина бідняків була фактично безземельною. Так, М. Чернявський мав всього 8 сажнів присадибної землі, 16 родин - 200-300 сажнів. Зубожілі селяни йшли у найми до заможних хазяїв. Куркульській експлуатації та свавіллю не було меж. Як свідчить судова справа 1886-1889 рр., куркуль Савранський відібрав у В. Слободянюка 5,5 десятини землі. Незважаючи на очевидну несправедливість куркуля, суд стягнув з бідняка на користь куркуля 110 карбованців.
В середині XIX ст. Данилова Балка входила до складу Балтського повіту Подільської губернії. В 1887 році вона стала волосним центром. У селянських сім'ях панували злидні, голод. Житла були низенькі, темні та тісні, розміром 6 на 12 аршин, освітлювалися каганцями. Хліба свого вистачало до різдва, зрідка - до ранньої весни. Бідняки змушені були займатися прядінням, ткацтвом, ковальською і столярною справами. Свої вироби вони вивозили на продаж.
Під час революції 1905-1907 рр. у Даниловій Балці відбувалися селянські заворушення. Навесні 1906 року в маєтку поміщика Вольського селяни припинили роботу на шаровці буряків. Причиною послужило те, що управитель побив на полі селянина А. Горобця. У село прибули козаки. Організаторів виступу М. Д. Білозора, А. Горобця та Ф. Осієвського було заарештовано.
Дальший процес розшарування селянства посилила столипінська реформа. Біднота змушена була продавати свої наділи за безцінь куркулям і йшла наймитувати. 2 сім'ї з Данилової Балки виїхали до Сибіру, але, не маючи коштів вести
Данилова Балка
Сторінка 1 з 7
Данилова Балка - село, центр сільської Ради. Розташована за 9 км на південь від районного центру і залізничної станції Грушка. Населення - 1308 чоловік. Сільській Раді підпорядковане також село Шевченка.Поблизу села досліджено поселення трипільської культури (IV тисячоліття до н. е.), поселення та могильник черняхівської культури, на якому виявлено 9 поховань.
Посилення феодально-кріпосницького гніту викликало незадоволення серед селян. 28 лютого 1848 року вони скаржилися на надмірну панщину та утиски і вимагали відпустити їх на оброк. 24 квітня того ж року Г. Горобець, Я. Барський, В. Горобець та І. Жученко відмовилися виконати розпорядження прикажчика і не вийшли на роботу, за що їх було покарано різками. У донесенні на ім'я генерал-губернатора 24 квітня 1848 року повідомлялося, що в Даниловій Балці відбуваються «бунти».
Через часті виступи кріпаків поміщик змушений був перевести їх у січні 1850 року на становище зобов'язаних селян. За ним зберігалися селянські наділи з усіма угіддями. За користування 742 десятинами орної, 58 десятинами присадибної землі та за 430 десятин сінокосу селяни Данилової Балки сплачували поміщикові щороку грошовий оброк у сумі 1191 крб. 33 кон. Поміщик здійснював вищий нагляд за сільською поліцією, а також мав право судити зобов'язаних селян.
Після скасування кріпацтва селяни Данилової Балки мали заплатити не лише за орні й сінокосні землі, а й за раніше виділені 58 десятин присадибної землі, 29 десятин у смузі осідлості селян, 17 десятин пустопорожніх місць, 44 десятини т. зв. неугідь, 60 десятин під левадами і хуторами, ярами, дорогами. 1874 року графський маєток у Даниловій Балці придбало удільне відомство і здало в оренду поміщикам Вольському та Кашеровському. В той час у селі налічувалося 26 куркульських господарств, які володіли 800 десятинами землі, тоді як значна частина бідняків була фактично безземельною. Так, М. Чернявський мав всього 8 сажнів присадибної землі, 16 родин - 200-300 сажнів. Зубожілі селяни йшли у найми до заможних хазяїв. Куркульській експлуатації та свавіллю не було меж. Як свідчить судова справа 1886-1889 рр., куркуль Савранський відібрав у В. Слободянюка 5,5 десятини землі. Незважаючи на очевидну несправедливість куркуля, суд стягнув з бідняка на користь куркуля 110 карбованців.
В середині XIX ст. Данилова Балка входила до складу Балтського повіту Подільської губернії. В 1887 році вона стала волосним центром. У селянських сім'ях панували злидні, голод. Житла були низенькі, темні та тісні, розміром 6 на 12 аршин, освітлювалися каганцями. Хліба свого вистачало до різдва, зрідка - до ранньої весни. Бідняки змушені були займатися прядінням, ткацтвом, ковальською і столярною справами. Свої вироби вони вивозили на продаж.
Під час революції 1905-1907 рр. у Даниловій Балці відбувалися селянські заворушення. Навесні 1906 року в маєтку поміщика Вольського селяни припинили роботу на шаровці буряків. Причиною послужило те, що управитель побив на полі селянина А. Горобця. У село прибули козаки. Організаторів виступу М. Д. Білозора, А. Горобця та Ф. Осієвського було заарештовано.
Дальший процес розшарування селянства посилила столипінська реформа. Біднота змушена була продавати свої наділи за безцінь куркулям і йшла наймитувати. 2 сім'ї з Данилової Балки виїхали до Сибіру, але, не маючи коштів вести
Дивиться також інші населені пункти району:
- Синьки
- Сабатинівка
- Розношенське
- Новоселиця
- Луполове
- Лозувате
- Кам'яний Брід
- Кам'яна Криниця
- Йосипівка
- Грушка
- Вільхове
- Богданове