Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вагомими були здобутки і колгоспних тваринників. Так, в артілі ім. 13-річчя Жовтня в 1940 році домоглися високих на той час показників: на кожну корову було надоєно по 1400 кг молока, одержано по 2,5 кг вовни на вівцю і по 95 яєць від кожної курки-несучки. В селі діяла ветлікарня.
Комуністи села проводили широку політмасову роботу серед колгоспників, пропагували ударницький і стахановський рух. Дійовими помічниками комуністів були комсомольці. Активну участь у соціалістичному змаганні брала сільська молодь. Були створені комсомольсько-молодіжні ланки. Члени ланок перевиконували норми на сівбі, копанні цукрових буряків. Підсумки змагання висвітлювалися у листівках, стінних газетах. Переможцям вручали червоний вимпел. У боротьбі з шкідниками та на збиранні врожаю колгоспникам допомагали піонери.
Данилово-Балківська сільська Рада мобілізувала трудящих села на активну участь у виробничому і громадському житті села, докладала чимало зусиль до поліпшення благоустрою. У 1932 році за активне залучення одноосібників до артілей, виховання колгоспного активу Данилово-Балківська сільська Рада одержала грошову премію. До сільської, районної та обласної Рад депутатів трудящих обирали кращих колгоспників. Так, 1939 року до обласної Ради депутатів трудящих висунули стахановку-п'ятисотенницю М. І. Кравець.
У передвоєнні роки в Даниловій Балці працювали молокозавод,, млин. Було відкрито пошту, магазин. Діяли лікарня, пологовий будинок, аптека. Допомогу хворим подавали 5 лікарів. 1939 року з неписьменністю в Даниловій Балці було покінчено. 1935 року на базі семирічки організовано десятирічку, яку в 1939 році відвідували 400 дітей, працювали тут 19 учителів. За роки довоєнних п'ятирічок майже 200 жителів села закінчили інститути, технікуми, училища. Зріс потяг до книг - понад 500 трудівників передплачували газети й журнали. Протягом 1926-1929 рр. у Даниловій Балці побудовано сельбуд, хати-читальні. При клубі створено музичний, хоровий і драматичний гуртки, бібліотеку, яка обслуговувала 700 читачів.
В день, коли було повідомлено про віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз, на багатолюдному мітингу проводився запис добровольців у ряди Червоної Армії. Понад 600 чоловік захищали Батьківщину на фронтах Великої Вітчизняної війни. Старики, жінки, підлітки, не покладаючи рук, працювали на колгоспних ланах, спорудженні оборонних рубежів. Радянські та партійні органи села організували евакуацію техніки МТС, колгоспної худоби у глиб країни.
1 серпня 1941 року в Данилову Балку вдерлися фашисти. Вони розстріляли 29 жителів, на каторжні роботи до Німеччини відправили 96 юнаків і дівчат. Незважаючи на терор, населення не корилося окупантам. Селяни переховували худобу, продукти, відмовлялися працювати в т. зв. громадських дворах. Патріоти налагодили зв'язок з партизанами загону «Південний», що діяв у Голованівському лісі. Жителі Данилової Балки постачали народним месникам продовольство, одяг, передавали відомості про дислокацію каральних загонів. У партизанському загоні «Південний» одну з груп очолював житель села П. Т. Драчук. Його дружина Л. Ф. Драчук залишилася в Даниловій Балці зв'язковою. В одному з боїв, прикриваючи відхід партизанських груп, П. Т. Драчук загинув смертю хоробрих. Фашистам далося встановити місце перебування його дружини і схопити її. Нічого не довідавшись від неї про загін, гітлерівці 12 березня 1944 року розстріляли відважну комсомолку.
В ніч на 15 березня 1944 року частини 53-ї армії 2-го Українського фронту визволили Данилову Балку від фашистських загарбників. Над братською могилою полеглих радянських воїнів споруджено пам'ятник. На монументі золотом викарбувано імена 173 односельців, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
З наближенням Червоної Армії фашисти спалили й зруйнували всі громадські та господарські споруди, десятки житлових будинків. Загальні збитки, заподіяні селу, становили близько 35 млн. крб. Великі труднощі постали перед сільськими трудівниками під час весняної сівби 1944 року. В
Данилова Балка
Сторінка 4 з 7
Широкого розмаху набуло серед колгоспників змагання за право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. В числі тих, що вибороли це право, були М. І. Кравець і директор МТС М. М. Палькевич, нагороджений Великою срібною медаллю Комітету ВСГВ. Комуністи села проводили широку політмасову роботу серед колгоспників, пропагували ударницький і стахановський рух. Дійовими помічниками комуністів були комсомольці. Активну участь у соціалістичному змаганні брала сільська молодь. Були створені комсомольсько-молодіжні ланки. Члени ланок перевиконували норми на сівбі, копанні цукрових буряків. Підсумки змагання висвітлювалися у листівках, стінних газетах. Переможцям вручали червоний вимпел. У боротьбі з шкідниками та на збиранні врожаю колгоспникам допомагали піонери.
Данилово-Балківська сільська Рада мобілізувала трудящих села на активну участь у виробничому і громадському житті села, докладала чимало зусиль до поліпшення благоустрою. У 1932 році за активне залучення одноосібників до артілей, виховання колгоспного активу Данилово-Балківська сільська Рада одержала грошову премію. До сільської, районної та обласної Рад депутатів трудящих обирали кращих колгоспників. Так, 1939 року до обласної Ради депутатів трудящих висунули стахановку-п'ятисотенницю М. І. Кравець.
У передвоєнні роки в Даниловій Балці працювали молокозавод,, млин. Було відкрито пошту, магазин. Діяли лікарня, пологовий будинок, аптека. Допомогу хворим подавали 5 лікарів. 1939 року з неписьменністю в Даниловій Балці було покінчено. 1935 року на базі семирічки організовано десятирічку, яку в 1939 році відвідували 400 дітей, працювали тут 19 учителів. За роки довоєнних п'ятирічок майже 200 жителів села закінчили інститути, технікуми, училища. Зріс потяг до книг - понад 500 трудівників передплачували газети й журнали. Протягом 1926-1929 рр. у Даниловій Балці побудовано сельбуд, хати-читальні. При клубі створено музичний, хоровий і драматичний гуртки, бібліотеку, яка обслуговувала 700 читачів.
В день, коли було повідомлено про віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз, на багатолюдному мітингу проводився запис добровольців у ряди Червоної Армії. Понад 600 чоловік захищали Батьківщину на фронтах Великої Вітчизняної війни. Старики, жінки, підлітки, не покладаючи рук, працювали на колгоспних ланах, спорудженні оборонних рубежів. Радянські та партійні органи села організували евакуацію техніки МТС, колгоспної худоби у глиб країни.
1 серпня 1941 року в Данилову Балку вдерлися фашисти. Вони розстріляли 29 жителів, на каторжні роботи до Німеччини відправили 96 юнаків і дівчат. Незважаючи на терор, населення не корилося окупантам. Селяни переховували худобу, продукти, відмовлялися працювати в т. зв. громадських дворах. Патріоти налагодили зв'язок з партизанами загону «Південний», що діяв у Голованівському лісі. Жителі Данилової Балки постачали народним месникам продовольство, одяг, передавали відомості про дислокацію каральних загонів. У партизанському загоні «Південний» одну з груп очолював житель села П. Т. Драчук. Його дружина Л. Ф. Драчук залишилася в Даниловій Балці зв'язковою. В одному з боїв, прикриваючи відхід партизанських груп, П. Т. Драчук загинув смертю хоробрих. Фашистам далося встановити місце перебування його дружини і схопити її. Нічого не довідавшись від неї про загін, гітлерівці 12 березня 1944 року розстріляли відважну комсомолку.
В ніч на 15 березня 1944 року частини 53-ї армії 2-го Українського фронту визволили Данилову Балку від фашистських загарбників. Над братською могилою полеглих радянських воїнів споруджено пам'ятник. На монументі золотом викарбувано імена 173 односельців, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
З наближенням Червоної Армії фашисти спалили й зруйнували всі громадські та господарські споруди, десятки житлових будинків. Загальні збитки, заподіяні селу, становили близько 35 млн. крб. Великі труднощі постали перед сільськими трудівниками під час весняної сівби 1944 року. В
Дивиться також інші населені пункти району:
- Синьки
- Сабатинівка
- Розношенське
- Новоселиця
- Луполове
- Лозувате
- Кам'яний Брід
- Кам'яна Криниця
- Йосипівка
- Грушка
- Вільхове
- Богданове