Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Соціалістична перебудова села проходила в умовах гострої класової боротьби. Навесні 1922 року бандити напали на П. І. Рибицького, що повертався з Балти, і вбили його. Односельці свято шанують пам'ять земляка - його ім'ям названо одну з вулиць села. Для боротьби з бандитизмом було сформовано спеціальну групу.
1924 року в Даниловій Балці організовано виробниче бурякове товариство, яке діяло до 1930 року. Товариство відіграло важливу роль у збільшенні виробництва і продажу державі цукрових буряків. За перевиконання планів Первомай- ський окружний земельний відділ у 1929 році преміював його трактором.
Виняткоеого значення надавали партійні та радянські органи культурному будівництву на селі. Для ліквідації неписьменності 1923 року почали організовуватися лікнепи. Розширено початкову школу, яку 1926 року реорганізовано на семирічну. З ініціативи комуністів у грудні 1920 року під час тижня захисту дітей, жителі села відремонтували шкільне приміщення. До участі в громадському житті залучали також жінок. Вони допомогли радянським органам підготувати і провести в 1924 році районний з'їзд селян. У Даниловій Балці регулярно проводилися жіночі делегатські збори, заняття кооперативних гуртків.
Втілюючи в життя постанову XV з'їзду ВКП(б) про колгоспне будівництво в країні, парторганізація, сільська Рада розгорнули широку агітацію за колективізацію селянських господарств. 1929 року організовано ТСОЗ. На його базі восени наступного року створено сільськогосподарську артіль ім. 13-річчя Жовтня, головою якого обрали наймита П. М. Суботіна. Згодом він став головою артілі «XII партз'їзд» (с. Шевченка). Незабаром виник ще один колгосп - «День Червоної Армії». Очолила його І. К. Дмитришина. Велику організаторську роботу у цій важливій справі провели двадцятип'ятитисячний Мірзін та Чухутін, а також комуністи осередку, яких було на той час 5 чоловік. Очолював осередок П. Г. Печерога.
Комуністи спрямовували сільських трудівників на зміцнення колгоспних господарств. На початок 1931 року даниловобалківські колгоспи об'єднували дві третини всієї землі села. Хлібороби дбали про підвищення культури землеробства. Весною 1932 року лани були засіяні очищеним і протруєним насінням. Колгоспники виростили високі врожаї цукрових буряків і першими в районі завершили косовицю хлібів. У державні засіки засипано 4488 цнт зернових. Вагомішим став
трудодень того року - на нього було видано 3 кг хліба і по 1 крб. 28 коп. Визнаючи переваги колективного господарювання, учасники зборів одноосібників села писали 1932 року в листі до редакції газети «Шлях комуни»: «Факти достатнього прибутку в колгоспі ім. 13-річчя Жовтня впевнили нас, що лише через колгоспне господарство біднякові та середнякові йти до кращого життя. Зараз наші сусіди, що раніше вступили до колгоспу, мають хліб, гроші...».
1932 року створено Данилово-Балківську МТС, яка відіграла важливу роль у зміцненні колгоспів села. Значну допомогу в цьому надавала політвідділівська газета «За більшовицький колгосп», що почала виходити у 1933 році. На її сторінках висвітлювався хід робіт у колгоспах, бригадах, широко пропагувалися.виробничі показники переможців соціалістичного змагання. 1935 року Данилово-Балківська МТС завоювала першість у змаганні з Грушківською та Хащуватською МТС. З ініціативи комуністів Данилово-Балківської МТС у селі організовано курси трактористів. Комуністи йшли в авангарді соціалістичного змагання за дострокове виконання п'ятирічних планів. Включившись у патріотичний рух п'ятисотенниць, ланка, яку очолювала М. І. Кравець, з колгоспу ім. 13-річчя Жовтня виростила 1936 року 407 цнт, а наступного - 702 цнт цукрових буряків з кожного гектара. Самовіддану працю буряківників високо оцінив Радянський уряд. Ланкову, у 1939 році удостоєно найвищої нагороди - ордена Леніна.
Данилова Балка
Сторінка 3 з 7
Труднощі відбудовного періоду ускладнилися посухою і голодом. Сільвиконком, партосередок, КНС створили групу допомоги бідноті. Члени цієї групи збирали продукти, посівний матеріал. У першу чергу допомога надавалася багатодітним родинам. Створені з селян трійки вилучали у куркулів лишки продовольства. Органи Радянської влади підтримували також матеріально і голодуючих, що прибували в Данилову Балку з Поволжя. 1924 року в Даниловій Балці організовано виробниче бурякове товариство, яке діяло до 1930 року. Товариство відіграло важливу роль у збільшенні виробництва і продажу державі цукрових буряків. За перевиконання планів Первомай- ський окружний земельний відділ у 1929 році преміював його трактором.
Виняткоеого значення надавали партійні та радянські органи культурному будівництву на селі. Для ліквідації неписьменності 1923 року почали організовуватися лікнепи. Розширено початкову школу, яку 1926 року реорганізовано на семирічну. З ініціативи комуністів у грудні 1920 року під час тижня захисту дітей, жителі села відремонтували шкільне приміщення. До участі в громадському житті залучали також жінок. Вони допомогли радянським органам підготувати і провести в 1924 році районний з'їзд селян. У Даниловій Балці регулярно проводилися жіночі делегатські збори, заняття кооперативних гуртків.
Втілюючи в життя постанову XV з'їзду ВКП(б) про колгоспне будівництво в країні, парторганізація, сільська Рада розгорнули широку агітацію за колективізацію селянських господарств. 1929 року організовано ТСОЗ. На його базі восени наступного року створено сільськогосподарську артіль ім. 13-річчя Жовтня, головою якого обрали наймита П. М. Суботіна. Згодом він став головою артілі «XII партз'їзд» (с. Шевченка). Незабаром виник ще один колгосп - «День Червоної Армії». Очолила його І. К. Дмитришина. Велику організаторську роботу у цій важливій справі провели двадцятип'ятитисячний Мірзін та Чухутін, а також комуністи осередку, яких було на той час 5 чоловік. Очолював осередок П. Г. Печерога.
Комуністи спрямовували сільських трудівників на зміцнення колгоспних господарств. На початок 1931 року даниловобалківські колгоспи об'єднували дві третини всієї землі села. Хлібороби дбали про підвищення культури землеробства. Весною 1932 року лани були засіяні очищеним і протруєним насінням. Колгоспники виростили високі врожаї цукрових буряків і першими в районі завершили косовицю хлібів. У державні засіки засипано 4488 цнт зернових. Вагомішим став
трудодень того року - на нього було видано 3 кг хліба і по 1 крб. 28 коп. Визнаючи переваги колективного господарювання, учасники зборів одноосібників села писали 1932 року в листі до редакції газети «Шлях комуни»: «Факти достатнього прибутку в колгоспі ім. 13-річчя Жовтня впевнили нас, що лише через колгоспне господарство біднякові та середнякові йти до кращого життя. Зараз наші сусіди, що раніше вступили до колгоспу, мають хліб, гроші...».
1932 року створено Данилово-Балківську МТС, яка відіграла важливу роль у зміцненні колгоспів села. Значну допомогу в цьому надавала політвідділівська газета «За більшовицький колгосп», що почала виходити у 1933 році. На її сторінках висвітлювався хід робіт у колгоспах, бригадах, широко пропагувалися.виробничі показники переможців соціалістичного змагання. 1935 року Данилово-Балківська МТС завоювала першість у змаганні з Грушківською та Хащуватською МТС. З ініціативи комуністів Данилово-Балківської МТС у селі організовано курси трактористів. Комуністи йшли в авангарді соціалістичного змагання за дострокове виконання п'ятирічних планів. Включившись у патріотичний рух п'ятисотенниць, ланка, яку очолювала М. І. Кравець, з колгоспу ім. 13-річчя Жовтня виростила 1936 року 407 цнт, а наступного - 702 цнт цукрових буряків з кожного гектара. Самовіддану працю буряківників високо оцінив Радянський уряд. Ланкову, у 1939 році удостоєно найвищої нагороди - ордена Леніна.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Синьки
- Сабатинівка
- Розношенське
- Новоселиця
- Луполове
- Лозувате
- Кам'яний Брід
- Кам'яна Криниця
- Йосипівка
- Грушка
- Вільхове
- Богданове