Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Тільки після 1861 року в Даниловій Балці відкрито школу, де піп навчав грамоти 9 хлопчиків і 3 дівчаток. З 1875 року в селі почало працювати однокласне училище, а з 1897 - школа грамоти для дівчаток. У Даниловій Балці не було медичного закладу.
Не припинялася класова боротьба і в роки першої світової війни. 27-29 червня 1916 року 3 тис. жителів волості, серед яких більшість становили жінки, зібралися в Даниловій Балці, вимагаючи ліквідувати листки сільськогосподарського перепису, в яких вони вбачали збільшення податків та відновлення кріпацтва. Для придушення виступу в село прибув каральний загін. По селянах відкрили вогонь, у результаті чого було вбито та поранено кілька чоловік. У волості провели масові арешти, тільки тоді вдалося придушити виступ.
Після повалення самодержавства в лютому 1917 року відбулися загальні збори жителів Данилової Балки, де було обрано сільський комітет. Але члени його, одержавши від поміщика в оренду кращу землю і дешевше, ніж інші селяни, навіть не порушували питання про поліпшення умов життя решти селян. У квітні сюди прибули представники Одеської Ради робітничих депутатів Я. Юрковський та І. Пугач. Вони скликали збори, на яких селяни обрали новий склад сільського комітету. Поміщик пообіцяв виділити біднякам 85 десятин землі, але обіцянки так і не виконав.
Про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, створення робітничо-селянського уряду на чолі з В. І. Леніним, перші декрети Радянської влади жителі Данилової Балки дізналися в листопаді від демобілізованих фронтовиків Я. М. Кравця та М. Д. Білозора. На початку 1918 року загальний сільський сход обрав Раду селянських депутатів, головою її став Р. Д. Сокур. Навесні 1918 року Рада почала ділити поміщицьку землю - по півтори десятини на їдця. Біднякам було роздано конфісковану худобу та реманент.
У березні 1918 року австро-німецькі війська зайняли село, поновивши буржуазно-поміщицькі порядки. Селян примушували повернути поміщикам і куркулям землю, майно. За відмову виконати наказ окупанти підпалювали хати, не дозволяючи гасити пожежі. Селянина X. Білозора, який намагався загасити полум'я, гетьманці забили до смерті.
Після вигнання окупантів владу захопили петлюрівці, але вже в січні
1919 року їх вибили з села. Було створено волревком. У серпні в Данилову Балку ввірвалися денікінці. Почалися переслідування активістів, переорювалися межі наділеної селянам землі. В січні 1920 року Данилову Балку визволили частини Червоної Армії. В селі створили волревком, головою якого став Ф. А. Рокочук. Того ж,
1920 року, було сформовано волосний партійний осередок з 9 чоловік. Очолював його до 1923 року П. Я. Жученко (пізніше він був секретарем Грушківського, Добровеличківського райкомів партії, в роки Великої Вітчизняної війни керував партизанським з'єднанням на Дніпропетровщині. Нагороджений кількома орденами й медалями). Волревком, волосний партійний осередок докладали багато зусиль до
здійснення закону про землю, дбали про постачання Червоній Армії продуктів харчування тощо. Відправляли бійцям також теплі речі, взуття тощо. Чимало уваги приділялося сім'ям червоноармійців. З 21 по 28 червня 1920 року члени спеціально створених на цей тиждень трудових колективів допомагали старим і хворим членам червоноармійських родин.
Навесні 1920 року відбулися вибори Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Влітку 1920 року в Даниловій Балці створено комітет незаможних селян, головою якого був Т. М. Гудима (згодом - один із фундаторів місцевого колгоспу, учасник Великої Вітчизняної війни, нині пенсіонер) КНС об'єднував понад 300 бідняків. Того ж року виникла комсомольська організація. Першим секретарем її обрали П. І. Рибицького. Комсомольці докладали багато зусиль до згуртування навколо себе сільської молоді, допомагали бідняцьким родинам у сільськогосподарських роботах. Комсомольські пости вилучали лишки хліба у куркулів, збирали продрозверстку.
Данилова Балка
Сторінка 2 з 7
там своє господарство, повернулися додому. 1911 року знову відбувся селянський виступ. Під керівництвом Г. Білозора і М. Кравця понад 200 селян, найнятих поміщиком на обробіток посівів буряків, застрайкували, вимагаючи підвищення платні.Тільки після 1861 року в Даниловій Балці відкрито школу, де піп навчав грамоти 9 хлопчиків і 3 дівчаток. З 1875 року в селі почало працювати однокласне училище, а з 1897 - школа грамоти для дівчаток. У Даниловій Балці не було медичного закладу.
Після повалення самодержавства в лютому 1917 року відбулися загальні збори жителів Данилової Балки, де було обрано сільський комітет. Але члени його, одержавши від поміщика в оренду кращу землю і дешевше, ніж інші селяни, навіть не порушували питання про поліпшення умов життя решти селян. У квітні сюди прибули представники Одеської Ради робітничих депутатів Я. Юрковський та І. Пугач. Вони скликали збори, на яких селяни обрали новий склад сільського комітету. Поміщик пообіцяв виділити біднякам 85 десятин землі, але обіцянки так і не виконав.
Про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, створення робітничо-селянського уряду на чолі з В. І. Леніним, перші декрети Радянської влади жителі Данилової Балки дізналися в листопаді від демобілізованих фронтовиків Я. М. Кравця та М. Д. Білозора. На початку 1918 року загальний сільський сход обрав Раду селянських депутатів, головою її став Р. Д. Сокур. Навесні 1918 року Рада почала ділити поміщицьку землю - по півтори десятини на їдця. Біднякам було роздано конфісковану худобу та реманент.
У березні 1918 року австро-німецькі війська зайняли село, поновивши буржуазно-поміщицькі порядки. Селян примушували повернути поміщикам і куркулям землю, майно. За відмову виконати наказ окупанти підпалювали хати, не дозволяючи гасити пожежі. Селянина X. Білозора, який намагався загасити полум'я, гетьманці забили до смерті.
Після вигнання окупантів владу захопили петлюрівці, але вже в січні
1919 року їх вибили з села. Було створено волревком. У серпні в Данилову Балку ввірвалися денікінці. Почалися переслідування активістів, переорювалися межі наділеної селянам землі. В січні 1920 року Данилову Балку визволили частини Червоної Армії. В селі створили волревком, головою якого став Ф. А. Рокочук. Того ж,
1920 року, було сформовано волосний партійний осередок з 9 чоловік. Очолював його до 1923 року П. Я. Жученко (пізніше він був секретарем Грушківського, Добровеличківського райкомів партії, в роки Великої Вітчизняної війни керував партизанським з'єднанням на Дніпропетровщині. Нагороджений кількома орденами й медалями). Волревком, волосний партійний осередок докладали багато зусиль до
здійснення закону про землю, дбали про постачання Червоній Армії продуктів харчування тощо. Відправляли бійцям також теплі речі, взуття тощо. Чимало уваги приділялося сім'ям червоноармійців. З 21 по 28 червня 1920 року члени спеціально створених на цей тиждень трудових колективів допомагали старим і хворим членам червоноармійських родин.
Навесні 1920 року відбулися вибори Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Влітку 1920 року в Даниловій Балці створено комітет незаможних селян, головою якого був Т. М. Гудима (згодом - один із фундаторів місцевого колгоспу, учасник Великої Вітчизняної війни, нині пенсіонер) КНС об'єднував понад 300 бідняків. Того ж року виникла комсомольська організація. Першим секретарем її обрали П. І. Рибицького. Комсомольці докладали багато зусиль до згуртування навколо себе сільської молоді, допомагали бідняцьким родинам у сільськогосподарських роботах. Комсомольські пости вилучали лишки хліба у куркулів, збирали продрозверстку.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Синьки
- Сабатинівка
- Розношенське
- Новоселиця
- Луполове
- Лозувате
- Кам'яний Брід
- Кам'яна Криниця
- Йосипівка
- Грушка
- Вільхове
- Богданове