Сторінка 1 з 10
Долинська - місто районного підпорядкування, центр району, залізничний вузол. Розташована у південно-східній частині області, за 75 км на південь від Кіровограда. Населення - 14 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковане також село Більшовик.
Виникнення міста пов'язане з будівництвом залізниць, що почалося на Україні після скасування кріпосного права. В 1871 році акціонерному товариству Харківсько-Миколаївської залізниці передано казенну залізницю Єлисаветград-Крюків, а через два роки її продовжили від Знам'янки до Миколаєва. Тоді й споруджено тут станцію, яка називалася Казанкою, а з 1901 року - Долинською. До неї прими
кало селище Кефалівка, що виникло ще 1782 року. Першими його мешканцями були перевезені з центральних губерній Росії кріпаки поміщика майора Кефалі, який за царським указом одержав тут 1257 десятин землі. 1896 року в поселенні, що входило до Братолюбівської волості Олександрійського повіту, у 25 дворах проживало 227 чоловік. Щорічно після закінчення сільськогосподарських робіт частина прийшлих селян залишалася працювати на залізниці, бо не мала коштів, щоб вертатися додому. Спорудження дільниці Катерининської залізниці Довгинцеве-Долинська викликало великий приплив робочої сили з різних губерній Росії. Багато зайнятих на будівництві робітників після його завершення в липні 1901 року залишилося тут на постійне проживання. Станція стала вузловою, населення селища швидко зростало. Разом з тим підвищувалася і ціна на землю. Так, за даними Полтавського земства, за час експлуатації Харківсько-Миколаївської залізниці ціна однієї десятини орної землі збільшилася в 3 рази і в 1903-1906 рр. досягла 100 крб.
Частина бідняків із сіл, розташованих неподалік від станції, через матеріальні нестатки змушена була сполучати працю в своєму господарстві з працею найманого робітника на залізниці. Разом з тим у Долинську щорічно прибувало багато селян з інших губерній, щоб найматися до поміщиків і куркулів на сезон польових робіт. Станція стала значним ринком збуту робочої сили. Так, у своїй праці «Розвиток капіталізму в Росії» В. І. Ленін серед інших великих робітничих ринків на півдні, де збиралися тисячі робітників і куди заїжджалися наймачі, назвав і Долинську.
На початку XX ст. Долинська - одна з великих залізничних станцій, річний вантажооборот якої становив 75 млн. пудів, причому 40 млн. припадало на вугілля. При ній працювали депо та цегельний завод, пошта, телеграфне відділення.
Тяжке економічне становище викликало невдоволення трудящих існуючим ладом. Значну роль у пробудженні їх свідомості відіграв відомий український письменник А. Ю. Тесленко, який у 1902 році навчався в Долинській на курсах телеграфістів. Він часто вів бесіди з робітниками станції та селянами, які, шукаючи роботи, збиралися на привокзальній площі, про їх безпросвітні злидні, нужду та безправ'я, читав молоді заборонені царською цензурою книги. «Прийде щаслива пора,- запевняв він,- може ми й не доживемо, та діти доживуть. Ми повинні наблизити ту щасливу пору, бодай ціною наших мук і страждань». Поліцейські власті, яким було відомо про сутички А. Ю. Тесленка з куркулями ще по Лохвиці (Полтавської губернії), зробили все, щоб він не працював телеграфістом у Долинській. Хоча А. Ю. Тесленко успішно склав екзамени, його визнали нездатним до цієї роботи через «хворобу» очей.
Робітники станції брали активну участь у революційних подіях 1905 року. Як тільки розпочався загальноросійський жовтневий політичний страйк, залізничники Долинської також припинили роботу. 9 жовтня їх підтримали телеграфісти. Вони склали відозву, в якій закликали до страйку всіх робітників і службовців, розклеїли її на станції та в селищі. По телеграфу долинці підтримували постійний зв'язок з Центральним страйковим комітетом Харківсько-Миколаївської залізниці, а також з Херсонським губернським комітетом сільських організацій РСДРП. 11 жовтня загальні збори залізничників Долинської ухвалили страйкувати. Через два дні на станції відбувся мітинг з участю представників страйкового комітету, які прибули з Харкова6 на агітпоїзді, сформованому в Люботині. Цей агітпоїзд, що курсував між Харковом і Миколаєвом, відіграв велику роль у агітації за участь у страйку.
Дивиться також інші населені пункти району: