Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Долинська

Сторінка 7 з 10
до того, щоб розгромити їх. 14 листопада 1943 року в селі Новогригорівці Першій підпільно- диверсійна група витримала тяжкий бій з карателями, у якому знищила 19 фашистів. У грудні 1943 року вона влилася в одну з частин Червоної Армії. П. Г. Дяченко і В. П. Бондаренко (помічник командира) були відкомандировані в розпорядження обкому партії. В 1942-1943 рр. в Долинській виконував спеціальні завдання командування
Червоної Армії розвідник С. А. Сидоренко. Він підтримував тісний зв'язок з підпільниками міста, навчав їх міннопідривній справі. Під його керівництвом пущено під укіс два ешелони ворога, підірвано десятки вантажних автомашин. Загинув С. А. Сидоренко смертю героя в Румунії під час виконання чергового завдання в серпні 1944 року.
Багато жителів Долинської воювало з гітлерівцями на фронтах Великої Вітчизняної війни. Бойовий шлях від Волги до Будапешта пройшов І. Г. Єрмак, знищивши багато танків, самохідних гармат, кулеметних гнізд, дотів. Його гармата, як бойова реліквія, стоїть у Ленінградському артилерійському музеї. Повним кавалером ордена Слави повернувся з війни М. І. Сичов. Серед славної когорти Героїв Радянського Союзу є й уродженці Долинської Т. С. Лядський, льотчик штурмової авіації, удостоєний цього високого звання за ряд вдалих бомбардувань військових об'єктів ворога, та командир вогневого взводу 843-го Червонопрапорного артилерійського полку старший лейтенант А. Ф. Іванченко, якому його присвоїли посмертно за мужність і героїзм, виявлені під час утримання висоти біля села Яко в Угорщині.
Навесні 1944 року частини Червоної Армії розгорнули наступ на Миколаївсько-Одеському напрямі. Гітлерівці намагалися будь-що утримати станцію - важливий стратегічний пункт. Перемагаючи опір ворога, частини 19-ї, 52-ї і 73-ї гвардійських стрілецьких дивізій 57-ї армії 3-го Українського фронту 12 березня 1944 року вигнали фашистів з Долинської. Радянські війська захопили багато трофеїв, у т.ч. 6 танків, 17 самохідних і 33 польові гармати, 346 автомашин, 27 паровозів, 8 залізничних составів з боєприпасами, 13 складів з боєприпасами і продовольством.
Під час визволення Долинської загинуло 52 радянські бійці і офіцери, серед них гвардії старший лейтенант Темордоков, старшина Майоров, сержанти Тумикін, Мальков, Дрогобицький. Всі вони поховані в братській могилі, над якою встановлено пам'ятник. Тут горить вічний вогонь.
Після визволення Долинської від фашистської окупації трудящі селища приступили до відродження зруйнованого ворогом народного господарства. Фашистські
варвари знищили в районі 1875 житлових будинків, 17 мостів. Необхідно було відбудувати цегельний та маслоробний заводи, птахокомбінат, елеватор, районну лікарню, кінотеатр тощо. Ось якою побачив станцію Долинська колишній начальник депо, старий комуніст А. Й. Пархоменко, який в перші дні після визволення прибув сюди разом з частинами Червоної Армії: «На розтрощених коліях довгими ланцюгами стоять понівечені, обгорілі кістяки вагонів, паровози з роздертими боками, наскрізь пробиті снарядами, сумно чорніють купою мертвого металу. Від депо залишились лише стіни».
Виконком районної Ради депутатів трудящих у квітні 1944 року ухвалив спеціальну постанову «Про відбудову зруйнованого німецькими загарбниками господарства», в якій закликав населення до самовідданої праці. Робітники і службовці залізничного вузла взяли зобов'язання відбудувати його в найкоротший строк і свого слова дотримали: вже у квітні через станцію Долинська почали курсувати поїзди. Велика заслуга в цьому парторганізації залізничників, яку відновлено 1 квітня 1944 року. Наприкінці року в селищі стали до ладу цегельний завод, птахокомбінат, районна лікарня. Відновлювалися і місцеві колгоспи «Повний колос»», «Більшовик», «Червоний маяк», «Боротьба», що були на території Долинської селищної Ради. Значну допомогу сільськогосподарськими машинами, посівним матеріалом, худобою подали їм трудящі РРФСР, республік Середньої Азії. Вже в 1944 році долинці одержали 1477 голів великої рогатої худоби, 715 овець, 213 коней. Держава виділила артілям кредити у сумі 722 тис. крб. Незважаючи на труднощі воєнного часу, серед населення в короткий строк реалізовано облігації третьої державної позики, збирались продукти й кошти до фонду Червоної Армії. Виконком селищної Ради організував допомогу сім'ям військовослужбовців та інвалідів Великої Вітчизняної війни,


Сучасна карта - Долинська