Сторінка 8 з 10
мобілізував населення на спорудження соціально-культурних закладів. Держава надала позики жителям для відбудови зруйнованих і пошкоджених будинків.
Самовіддано трудилися трудящі Долинської і в наступні, післявоєнні роки. Протягом 1945-1950 рр. вступили в дію маслозавод, елеватор та інші підприємства, що працювали до війни. Машиністи паровозного депо лише за другий квартал 1950 року провели більше 300 великовагових поїздів. Бригада старшого машиніста М. О. Са- зонова перевиконала
середньодобовий пробіг на 15,3 км, провела понад план 15 великовагових поїздів, перевезла 2330 тонн понадпланових вантажів, зекономивши при цьому 69 315 кг пального. М. О. Сазонову присвоєно почесне звання знатного машиніста Південно-Західної залізниці (він двічі - в 1959 і 1963 рр.- обирався депутатом Верховної Ради УРСР). Паровозне депо станції протягом 1948-1950 рр. утримувало перехідний Червоний прапор відділка, а колектив вантажників станції, перевиконуючи щомісячний план, вийшов на перше місце в соціалістичному змаганні по Знам'янському відділку Одесько-Кишинівської залізниці і 1950 року завоював перехідний Червоний прапор.
Успішно відбудовувалося господарство місцевого радгоспу ім. Карла Маркса. За роки першої післявоєнної п'ятирічки він здобув значні успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва. Високий урожай у 1947 році виростили трудівники артілі «Повний колос». Ланка депутата обласної Ради М. М. Єфремової одержала по 24 цнт проса з га, а ланки М. 3. Чалої та М. Ф. Бондаренко - по 250-300 цнт цукрових буряків з га. Багато зробив для піднесення сільського господарства- колектив Долинської МТС, який з року в рік перевиконував планові завдання. В 1949-1950 рр. завдяки швидкому і якісному ремонту тракторів та іепшх механізмів замість запланованих 62 300 га зорано 67 825 га. При цьому вартість 1 га оранки становила 32 крб. 60 коп. замість 34 крб. 24 коп. Вчасно і без втрат було зібрано урожай зернових у всіх закріплених за МТС колгоспах. У 1950 році
«Повний колос» та «Більшовик» об'єдналися в одну артіль «Більшовик». На кінець року вона перевершила довоєнний рівень розвитку всіх галузей господарства. Трудівники одержали того року на кожен трудодень по 2,3 кг зерна та по 2 крб. За роки першої післявоєнної п'ятирічки з допомогою колгоспу в селищі збудовано понад 100 житлових будинків. У 1950 році радіофіковано 180 будинків колгоспників. Надійним помічником правління артілі і партійної організації у здійсненні намічених планів стала комсомольська організація, яка за активну діяльність в мобілізації комсомольців та молоді на виконання планів п'ятирічки, зразкову агітаційно-масову і культурно-освітню роботу в грудні 1950 року відзначена Грамотою ЦК ВЛКСМ.
Рішенням виконкому Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 березня 1957 року селище Долинську віднесено до категорії міст. В ньому проживало понад 12 тис. чоловік, з них 60 проц.- робітники і службовці, решта - зайняті в сільському господарстві. На той час станція Долинська виросла у великий залізничний вузол на Одесько-Кишинівській залізниці, де працює дружний колектив залізничників, який налічує близько 500 робітників і службовців. Тут за останні роки значно збільшилися перевозки нафти і нафтопродуктів, будівельних матеріалів, сільгосптехніки, зерна, мінеральних добрив. Розширився маслозавод: побудовано нові цехи, в яких виробляються тепер сир, кефір, морозиво, сметана. М'ясокомбінат з невеличкого перетворився на велике сучасне підприємство, що має холодильник на 500 тонн продукції, ковбасний цех. Його вироби йдуть у такі промислові центри, як Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Миколаїв, Кіровоград. Зросла потужність Долинського заводу для переробки насіння кукурудзи, який видав першу продукцію 1959 року. Разом з елеватором він складає єдиний комплекс - комбінат хлібопродуктів, що веде перед у виконанні виробничих планів. Діяльність трудівників комбінату спрямовується партійною організацією, що об'єднує близько 50 чоловік. Комуністи очолюють боротьбу колективу за звання підприємства комуністичної праці. Двом бригадам і 53 робітникам присвоєно звання бригад та ударників комуністичної праці. Значно розширилася матеріальна база автопарку, що має 97 вантажних машин, 32 автобуси, легкові таксі.
1960 року артілі «Більшовик» та ім. Чапаєва (розміщена у сусідніх селах Червоному Озері та Маловодяному) об'єдналися в одну - під назвою
Дивиться також інші населені пункти району: