Сторінка 5 з 10
1923-1926 рр. посаджено великий парк ім. Комуністичних суботників, в якому відкрився літній кінотеатр.
Високою була активність трудівників у здійсненні планів соціалістичної індустріалізації та колективізації сільського господарства. В 1926 році було закінчено будівництво елеватора потужністю півтори тисячі тонн зерна на добу. Згодом стали до ладу маслозавод, млин, олійниця, птахокомбінат. Реконструйовано цегельний завод: якщо до революції він виробляв 10-15 тис. штук цегли на добу, то після реконструкції-втричі більше. Майже всі господарські, культурно-освітні та адміністративні об'єкти в Долинській
споруджувалися з надпланової цегли, яку давало підприємство. Для забезпечення безперебійної роботи сільськогосподарських машин і механізмів відкрилася міжрайонна майстерня капітального ремонту, в 1938 році організувалася автоколона з 37 машин.
Важливу роль у житті селища й району відігравала станція Долинська, через яку йшли такі вантажі, як хліб, вугілля, будівельні матеріали тощо. Рік у рік
збільшувався її вантажообіг, краще оснащувалося депо, розширювалися колії, з'являлися нові службові приміщення.
Ще 1929 року організовано Долинську МТС, трудівники якої багато зробили для колективізації сільського господарства. Систематично допомагали артілям і залізничники. В майстернях депо виготовлялися запасні частини до сільськогосподарських машин, ремонтувалися плуги, борони, сівалки. Робітники станції виходили на збирання врожаю, вели культурно-масову роботу серед сільського населення.
У 1929 році, незважаючи на відчайдушний опір куркулів, які не хотіли здавати своїх позицій, в Долинській створюється колгосп «Повний колос», а на території селищної Ради - «Більшовик», «Боротьба», «Червониймаяк».
Організуючою і спрямовуючою силою в трудових колективах були комуністи й комсомольці. Всього в Долинській діяло 14 парторганізацій (найбільші з них були на станції, цегельному заводі, при райвиконкомі), що мали 128 членів та 47 кандидатів у члени партії. Активно працювали 23 комсомольські організації, які об'єднували понад 1 тис. юнаків і дівчат. Завдяки їх постійному керівництву й особистому прикладу на всіх ділянках виробництва успішно виконувалися взяті зобов'язання.
Артіль «Повний колос» була учасником соціалістичного змагання та конкурсу на кращий колгосп щодо хлібозаготівель і вчасного виконання сільськогосподарських робіт. Постановою районної конкурсної комісії від 7 листопада 1933 року її премійовано тракторним вагончиком, а голову правління Г. Н. Доненка, бригадира П. Л. Лозенка, колгоспницю К. М. Старовойченко - цінними подарунками. В артілях Шевченківської селищної Ради організовано конкурс на кращу бригаду, велася велика робота серед жінок-колгоспниць щодо залучення їх до активного гро- мадського життя. Для поліпшення виховної роботи серед молоді в колгоспах введено посади помічників бригадирів по роботі з комсомолом.
Особлива увага приділялася швидкому і якісному проведенню весняної сівби. 11 березня 1932 року на спільному засіданні виконкому і бюро РК КПбУ був присутній голова ЦКК КП(б)У В. П. Затонський, а 17 травня того ж року - перший секретар ЦК КПбУ С. В. Косіор. Ознайомившись із завершенням колективізації, з підготовкою сівби в артілях, вони діяльно допомогли їм у розв'язанні цих питань.
Весною 1933 року в Долинському районі побувала виїзна редакція газети «Комсомольская правда», яка залишалася тут протягом 45 днів. Вагон з виїзною бригадою редакції стояв на станції Долинська. Звідси її працівники виїздили в села для подання практичної допомоги партійним і комсомольським організаціям в мобілізації колгоспників на успішне проведення весняної сівби. Робота редакції спрямовувалася також на зміцнення комсомольської організації району і, зокрема, селища та станції. Як відмічалося в постанові бюро Долинського РК КП/б/У про підсумки перебування її в районі, особливо велику допомогу було надано у підвищенні якості польових робіт, у піднесенні продуктивності тракторного парку.
Дедалі ширше розгорталося соціалістичне змагання. Складач поїздів П. М. Ґонтар 17 жовтня 1938 року витратив на формування поїзда 29 хвилин замість 50. Його приклад наслідували зчіплювач вагонів М. П. Перебийніс та стрілочник Т. К. Чорно- віл. На честь двадцятиріччя ВЛКСМ робітниця цегельного заводу комсомолка О. Г. Лещенко при змінній нормі 14 тис. штук
Дивиться також інші населені пункти району: