Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Долинська

цегли знімала 15-16 тис. Значно перевершували виробничі завдання й інші працівники. Велика група механізаторів МТС завоювала в 1939 році право бути учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Серед них - І. О. Валовий і В. К. Вишневецький, що виробили на трактор по 1519 га оранки, та інші. За досягнуті успіхи у вирощуванні високих урожаїв озимої пшениці, соняшнику та цукрових буряків, підвищення продуктивності громадського тваринництва 2 артілі, 4 тваринницькі ферми та 86 колгоспни- ків-стахановців у 1940 році стали участниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Зміцнення соціалістичної економіки відкрило шлях до значного поліпшення соціально-побутових умов трудящих селища. Місцеву лікарню було реорганізовано в районну на 75 ліжок, а залізничний медпункт - в лінійну лікарню з амбулаторією і стаціонаром на 15 ліжок.
Значного розвитку набула народна освіта. 1932 року на базі залізничного училища створюється семирічна, а потім середня школа; споруджується нове приміщення для неповної середньої школи, яка згодом також стала середньою. З 1935 року відкрито середню школу для дорослих, яка вважалася однією з кращих в районі щодо організації навчальної роботи. В 1936 році у школах селища навчалося півтори тисячі учнів і трудилося 75 вчителів. Перед війною тут працювали залізничний профспілковий та районний клуби, при яких діяли численні гуртки художньої самодіяльності, кінотеатр, районна бібліотека з книжковим фондом 40 тис. томів.В Долинській часто гастролювали професійні театральні колективи з Москви, Києва, Харкова, Миколаєва.
Коли гітлерівські загарбники віроломно напали на Радянський Союз, у селищі відбувся мітинг, в якому взяло участь 600 чоловік. Вони поклялися віддати всі сили на допомогу фронтові, на розгром ворога. У перші дні війни 83 жителі Долинської, серед них 31 жінка, подали заяви про зарахування їх добровольцями до Червоної Армії. Було створено винищувальний батальйон у складі 233 чоловік, у т.ч. 76 комуністів і 103 комсомольців. На виробництві жінки зайняли місце чоловіків, що пішли на фронт, 37 з них сіли за кермо трактора. З наближенням лінії фронту в східні райони країни евакуювалася частина населення, вивозилось устаткування промислових підприємств селища, майно і худоба колгоспів.
На початку серпня 1941 року фашистська авіація піддала жорстокому бомбардуванню станцію, а ранком 7 серпня гітлерівці захопили її. З перших днів вони встановили режим жорстокого терору, розстрілювали комуністів, комсомольців, працівників радянських установ, активістів. Велику групу радянських громадян кати зігнали в клуб ім. Н. К. Крупської, а потім розстріляли. За період тимчасової окупації з району насильно вивезено на каторжні роботи до Німеччини 2100 чоловік, розстріляно 2 тисячі.
На боротьбу з фашистами піднялися радянські патріоти. На станції Долинська здійснював диверсійні акти один з членів групи кіровоградських підпільників Г. Г. Кротенко, який працював кондуктором товарного поїзда, що курсував між Знам'янкою і Кривим Рогом. Знищуючи ворогів, він відбирав зброю і переправляв її партизанам у Чорний ліс.
У жовтні 1942 року за завданням Кіровоградського підпільного обкому партії тут почала активно діяти підпільно-диверсійна група3 під керівництвом
П. Г. Дяченка (командир) й А. І. Полянського (комісар), яка об'єднувала 95 народних месників. Вони одностайно схвалили статут, в якому говорилося: «Кожен член загону повинен боротися за повне вигнання ворога за межі нашої Батьківщини, за повне знищення фашистських загарбників, не шкодуючи для цього свого життя». Група мала в своєму розпорядженні радіостанцію, друкарню.
Підпільники організовували збройні напади на комендатури і поліцейські дільниці, знищували ворожих солдат і зрадників Батьківщини, палили фашистські склади. Сміливою розвідницею зарекомендувала себе Анюта Рак. Вона бувала в селах, зайнятих окупантами, збирала дані про розміщення військових частин, допомагала виявляти і знешкоджувати провокаторів, що засилалися в групу. Зараз Анюта Рак- Г. Ф. Бондаренко - працює вчителькою в Долинській середній школі № 1. Підпільниця С. Ф. Мегеря - медична сестра Долинської лікарні - врятувала багатьох радянських воїнів, подавала їм медичну допомогу і переховувала до приходу Червоної Армії. Група П. Г. Дяченка мала тісний зв'язок з партизанськими загонами С. І. Довженка та І. Д. Діброви. Фашисти посилали значні сили для


Сучасна карта - Долинська