Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Знам'янка

Знам'янка - місто обласного підпорядкування, розташоване у північно-східній частині області, на вододілі басейнів річок Інгулу та Інгульця, за 40 км від Кіровограда. Великий залізничний вузол. Через місто проходить автошлях Київ-Донецьк. Населення - 28,5 тис. чоловік. Міській Раді підпорядкована Знам'янська Друга селищна Рада.
Поблизу міста розкопаний скіфський курган, в якому знайдені золоті прикраси.
Знам'янка заснована у 1869 році, коли відкрився рух поїздів на залізниці Одеса-Харків. Того року на галявині Чорного лісу, через яку пролягла дільниця Єлисаветград - Крюків, завершилося спорудження вокзалу1 та конторських приміщень. Свою назву станція дістала від села Знам'янки, розташованого за 3 км від неї. У серпні 1873 року відкрито рух поїздів на дільниці Знам'янка - Миколаїв, а ще через три роки - до Фастова. З невеликої залізничної станції Знам'янка перетворювалася на залізничний вузол. Одночасно з будівництвом станції на землях, орендованих у поміщиків Осипових переселенцями з сусідніх сіл та з інших повітів, виникло невелике селище залізничників - Осипове. 1886 року тут було 24 приватні будинки, землянка, 6 торговельних підприємств. На той час у селищі мешкало 143 чоловіка. На межі XIX-XX ст. на південь від станції (також на орендованих землях) виникло ще одне селище - Ліницьке (пізніше - Наталі- ївка, Козьми). Розширення залізничного вузла в наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ. У 1913 році в Осиповому і Ліницькому налічувалося близько 6 тис. чоловік.
Тривалий час Знам'янка була станцією третього класу, її депо спочатку налічувало 4 паровози. У грудні 1883 року тут закінчилося будівництво нового приміщення. Відтоді в ньому було 29 паровозів і працювало 92 чоловіка. Вже в 90-х роках вузол щороку відвантажував у середньому 580 тис. пудів хліба. В останній чверті минулого століття Знам'янка стала важливим торговельним пунктом півдня Росії. На торгівлі наживалися місцеві поміщики, куркулі та купці. Водночас станція перетворювалася на один з найбільших на півдні Росії ринків робочої сили.
Неврожаї й голод на початку 90-х років різко збільшили приплив заробітчан. Так, тільки з 17 квітня по 20 травня 1892 року на станції Знам'янка зареєстровано 6015 чоловік, які шукали роботи. Багато з них не мали грошей навіть на їжу. «Звертає на себе увагу велика кількість робітників, що просять по дорозі милостиню»,- зазначається в земській хроніці.
Тяжкими були умови життя та праці й місцевих робітників та службовців. 1894 року заробіток колійного обхідника становив 10,6 крб. на місяць, стрілочника- 15,3 крб., кондуктора-чистильника - 16 крб. Заробітна плата видавалася, як правило, з великими перебоями. Казенні квартири були лише в начальника станції, колійників, обхідників та телеграфістів. Дровоклади, пічники та теслярі мешкали в землянках. Частина робітників жила в сусідніх селах. В осінню негоду, зимову заметіль та весняну сльоту вони виходили з дому о 3-4 годині ранку, щоб встигнути на роботу. 30 квітня 1892 року в Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд над ними, надавали амбулаторну допомогу хворим, відали видачею дешевих обідів. Першим завідуючим Знам'янським лікувально-продовольчим пунктом став лікар залізничної лікарні, брат видатного українського композитора М. В. Лисенка - А. В. Лисенко досвідчений спеціаліст, чуйний і уважний до трудящого люду.
Під впливом загального революційного піднесення в країні в середині 80-х років серед залізничників Знам'янки назрівав протест проти існуючого ладу. Чималу роль у пробудженні їх революційної свідомості відіграв А. В. Лисенко - людина з передовими поглядами. Під час сербсько-турецької війни 1876 року він працював у санітарному відділі Товариства Червоного Хреста.
Брав участь і в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. До Знам'янки А. В. Лисенко прибув 1884 року. В його будинку часто збиралася місцева інтелігенція та робітники депо. Жандармські документи свідчать, що лікар А. В. Лисенко підтримував зв'язки з народовольцями. 12 квітня 1898 року жандарми провели у Знам'янці обшуки та арешти у зв'язку з викриттям в Єлисаветграді «Південноросійського союзу робітників», члени якого поширювали свою діяльність і на селище. Певний вплив на підвищення революційних настроїв робітників справили виступи солдатів, що відбулися на станції на початку російсько-японської війни. 4 вересня 1904 року понад


Сучасна карта - Знам'янка