Сторінка 7 з 15
на курси підготовки інструкторів шкільного, дошкільного і позашкільного навчання та виховання. Восени почали працювати три трудові, соціально-економічні школи і вечірні курси для дорослих. Влітку 1920 року організовано гурток «Наука і праця».
Будувати нове життя доводилося в умовах гострої боротьби з бандитизмом. Створений у селищі загін самооборони, якому бронепоїзд № 88 «Борець за свободу» допоміг зброєю і боєприпасами, відбивав напади банд. В ніч з 13 на 14 квітня загони 460-го полку разом з воєнізованими групами робітників та міліції розбили біля Знам'янки банду Коцура. Восени 1920 року створюється надзвичайна оперативкап'ятірка для оборони району і залізничного вузла від бандитських зграй.
Всебічну допомогу партійним і радянським органам Знам'янки у зміцненні радянського і партійного апарату на місцях, в мобілізації мас на подолання господарської розрухи надавали керівники партії та уряду. 14 жовтня 1920 року в Знам'янку прибув агітпоїзд «Жовтнева революція», очолюваний М. І. Калініним. Всеросійського старосту урочисто зустрічали прославлені полководці Червоної Армії С. М. Будьонний, К. 6. Ворошилов, О. Я. Пархоменко, бійці Першої Кінної армії, які після жорстоких боїв на польському фронті перебували тут на короткочасному перепочинку. На мітингу, що відбувся в залізничному клубі, М. І. Калі- нін виступив з доповіддю про міжнародне та внутрішнє становище країни і вручив бойові Червоні прапори частинам Першої Кінної. М. І. Калінін, нарком юстиції Д. І. Курський, нарком охорони здоров'я М. О. Семашко та нарком освіти А. В. Лу- начарський зустрічалися з місцевими партійними й радянськими керівниками, давали поради щодо вирішення питань відбудови паровозного депо і паливних складів. У приміщенні 2-ї трудової школи відбулася об'єднана нарада представників ЦК партії з командуванням Першої Кінної, на якій члени Реввійськради звітували про бойові дії армії.
Після закінчення громадянської війни відбудова вузла і селища розгорнулася на повну силу. В перші роки непу тут працювали державний млин, 2 олійниці, 2 крупорушки, 6 хлібопекарень, 3 ковбасні цехи, завод фруктових вод, кілька кустарних майстерень. Згодом стали до ладу цегельня, маслозавод, гончарний цех, корзиночна майстерня та інші - всього 14 підприємств.
Районний комітет партії багато уваги приділяв соціалістичним перетворенням на селі. У березні 1922 року в Знам'янці відбулася районна партійна конференція, на якій присутні заслухали доповіді про сучасний момент, стан роботи партосеред- ків селища, допомогу голодуючим, продподаток тощо. 12 делегатів конференції 15 березня відрядили у сусідні села для проведення місячника зміцнення партосередків, двотижневика продподатку і підготовки посівної кампанії. На безпартійних конференціях, що відбулися у п'яти волостях району вузла, делегати одноголосно підтримали політику партії щодо якнайшвидшого відновлення виробництва та виконання планів заготівлі сільськогосподарської продукції. Велику роль у цьому відіграли КНС, що об'єднували 1923 року в районі близько 1400 чоловік.
З 7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалося 9 сільських Рад. До 1925 року район входив до Олександрійського, а потім до Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощевате (Патрина) злилося з селищем. Збільшилася кількість робітників і службовців. У 1923-1924 рр. тут створено будівельний кооператив «Червона зірка», який на кошти пайовиків та за допомогою державного кредиту приступив до спорудження житлових будинків. На південний захід від станції виникло робітниче селище Свобода. У 1924 році
в лісовому урочищі Круглику, що на схід від Знам'янки, теж почав забудовуватися новий житловий масив. 1924 року населення Знам'янки становило 7,5 тис. чоловік. У селищі діяло 2 державні, 3 кооперативні та 118 приватних крамниць тощо. Тричі на тиждень збиралися базари і двічі на рік - ярмарки.
Вже в 1922/23 навчальному році в трьох трудових школах селища павчалися 873 учні, а через рік їх кількість зросла до 1093 чоловік. 1924 року в Знам'янці відкрито школу фабрично-заводського навчання. Райпартком, відповідаючи на заклик партії, ще на початку 1922 року організував у селищі комітет захисту дітей. У фонд комітету трудармійці 3-го
Дивиться також інші населені пункти району: