Сторінка 8 з 15
батальйону 5-го залізничного полку передали частину своїх пайків і заробітної плати. Того ж року відбулося свято відкриття дитячого будинку ім. Г. І. Петровського.
Культурно-освітня робота в селищі зосередилася в основному в залізничному клубі, при якому постійно працювали хоровий колектив, драматичний гурток. Тут же відкрилася бібліотека. Організовувалися концерти-мітинги, масові театралізовані видовища на вулицях тощо.
Дедалі активнішою ставала участь трудящих Знам'янки у громадсько-
політичному житті країни. Під час ленінського призову в ради РКП(б) знам'янські залізничники рекомендували в партію 82 молодих робітників.12 квітня 1925 року в селищі відбулася перша районна конференція МОДРу, учасники якої ухвалили рішення взяти шефство над політичними в'язнями краківської в'язниці. Від імені Знам'янської організації польським революціонерам направили листа. До 8-ї річниці Жовтня на привокзальній площі в урочистій обстановці було відкрито пам'ятник В. І. Леніну. Трудівники міста взяли активну участь у збиранні коштів до фонду оборони країни. Так, 1928 року вони здали гроші на будівництво літака «Делегатка України», а 1931 року - на літак «Чекіст Знам'янки». 20 жовтня 1927 року відбулися загальні збори селищної парторганізації, на яких присутні одноголосно підтримали заклик партії включитися в кампанію допомоги індустріалізації.
В роки довоєнних п'ятирічок було розширено паровозне і збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших на Правобережній Україні «фабрик поїздів». Безперервним потоком в усі напрямки йшли звідси состави з рудою, нафтою, вугіллям, хлібом тощо. Розширювалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року на основі об'єднання деревообробної артілі «Якість» з артілями «12-річчя Жовтня» та «Червоний бондар» створено Знам'янський деревообробний комбінат «Україна». 1932 року на базі місцевої виробничої артілі засновано три нові - «Ширпотреб», «Харчовик», «Червоний пекар».
Докорінно змінилося ставлення трудівників селища до праці. 1928 року на залізничному вузлі виникли осередок винахідників і гурток раціоналізаторів. Учасник цього гуртка П. С. Солодов винайшов пневматичний прилад розточування втулок, заощадивши за 10 місяців 1000 крб. 1931 року при парткомі вузла організовано сектор масово-виробничої технічної пропаганди. Вже в березні залізничники уклали 395 соціалістичних договорів. 1932 року працівники вузла включилися у всесоюзні конкурси спарених бригад, організовані редакцією газети «Правда», Народним комісаріатом шляхів та ЦК профспілки залізничників. Машиністи Г. П. Ломаченко та І. Руденко 1932 року стали переможцями 2-го всесоюзного конкурсу. 1936 року за раціональне використання технічних засобів залізничного транспорту орденом «Знак Пошани» нагороджено кочегара депо Ф. Г. Гудзя, диспетчера С. М. Канарського, начальника відділу експлуатації М. І. Кудіна. Ініціатора кривоносівського руху на вузлі машиніста І. К. Гузя трудящі міста обрали в 1937 році делегатом третього Надзвичайного обласного з'їзду Рад Одещини і Надзвичайного XIV з'їзду Рад України.
Значний вклад працівники вузла внесли у соціалістичні перетворення на селі. 1925 року в районі було вже 12 артілей, два радгоспи, п'ять ТСОЗів і три комуни. Але для обробітку землі бракувало тягла, реманенту та ґрунтообробних знарядь. На кожну тисячу га орної землі припадало 13 сівалок та 110 коней, а на 10 тис. га ріллі - один трактор. Саме в той час і посилилася виробничо-культурна змичка селища з селом. Навесні 1928 року Знам'янський комітет профспілки залізничників відрахував на проведення посівної кампанії понад 5 тис. крб. Для сільськогосподарської артілі ім. Залізничників у селі Суботцях було закуплено 9 коней, трактор, три плуги, молотарку, сівалку тощо. Тоді ж на вузлі створили 12 робітничих бригад у складі 63 чоловік для роботи на селі. У березні 1931 року в районі було
2 МТС - Дмитрівська та Трепівська, створено радгосп «Соцреконструктор», 2 артілі в Цибулевому. Крім того, на території 41 сільради організували 4 дільничні парткоми, до яких входило 24 партосередки 119 колгоспів. Одночасно з цим 7 залізничних осередків об'єдналися в станційний партком. Така реорганізація зміцнила місцеві партосередки, наблизила їх роботу до виробництва. Активну шефську допомогу селу надавали і селищні
Дивиться також інші населені пункти району: