Сторінка 10 з 15
5 серпня гітлерівці захопили місто. Почалися арешти і розстріли мирних жителів. Патріоти піднімалися на боротьбу з ворогом. Восени 1941 року в місті почала діяти підпільно-диверсійна група у складі 17 чоловік, яку очолив робітник депо В. Ю. Рожко. За два роки активних дій патріоти знищили кілька ешелонів з паливом, вибухівкою, фуражем, живою силою окупантів, пошкодили декілька кілометрів залізничних колій, зірвали десятки стрілочних переводів на сусідніх блокпостах і роз'їздах. Крім того, підпільники проводили серед населення агітаційно-масову роботу, переправляли до партизанів людей. Потрапивши до рук гестапо, В. Ю. Рожко та Я. Ф. Іванов вночі проломили стіну в'язниці і втекли в ліс до партизанів.
З березня 1942 року по грудень 1943 на вузлі діяла друга підпільно-диверсійна група у складі 123 патріотів. Керував нею робітник А. І. Олександров. Основне ядро групи становили: колишній член Знам'янського райкому КП(б)У М. І. Скипа, колишній інструктор виконкому районної Ради І. Терещенко, робітник цукрокомбі- нату А. Ф. Прокопенко, а також К. І. Мазур, В. Г. Сотер, О. С. Климова та Ф. Я. Бем. Підпільники мали зв'язок з першою групою. За завданням штабу партизанського загону ім. Ворошилова, що базувався в Чутянському лісі, вони збирали відомості про рух ворожих ешелонів і передавали їх партизанам через місцевого жителя - зв'язківця А. Г. Живогляда. 8 березня 1943 року месники пошкодили на станції два паровози. У К. І. Мазура був радіоприймач, по якому підпільники приймали зведення Радінформбюро і розмножували їх від руки. А. І. Чернегель виводив з ладу механізми у паровозному депо.
Особливо активізувалися дії партизанів на початку 1943 року. Знам'янський район став одним з центрів партизанського руху на Кіровоградщині. У квітні 1943 року група месників із загону ім. Ворошилова знищила біля Знам'янки автомашину з поліцаями. 6 червня 1943 року бійці загону «Москва» напали в околиці
міста на німецьку автоколону і підірвали 5 автомашин. 2 липня партизани загону «За Батьківщину» на перегоні Знам'янка-Хирівка пустили під укіс ешелон з вугіллям, а 11 липня - військовий ешелон з живою силою на перегоні Знам'янка - Диківка. Через тиждень партизани загону ім. Дзержинського вчинили аварію на тому ж перегоні ще одного ешелону, в результаті якої знищено 20 вагонів з окупантами, шість платформ з танками, чотири - з автомашинами і три - з важкою артилерією. У безсилій люті гітлерівці вчинили розправу над мирним населенням. Після пожежі в паровозному депо окупанти взяли заложниками А. С. Бугайова, Т. І. Головченка, К. П. Гаврилова, О. Д. Данченка, Г. А. Козаченка, Г. П. Ломаченка, І. Г. Ломаченка, В. Г. Ломаченка, О. Г. Носера, А. М. Павленка, М. С. Пишкіна і через добу стратили. За час окупації гітлерівці розстріляли, закатували, повісили у Знам'янці 725 місцевих жителів і військовополонених; 207 юнаків і дівчат вигнали на каторжні роботи до Німеччини.
Восени 1943 року до Знам'янки наблизилися війська Червоної Армії. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки авіаційної дивізії полковника М. В. Кузнецова, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла. Наступальні операції здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї і 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал- лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Ро- дімцев. 9-го грудня Знам'янку визволили від ворога. За неповними даними, в цих боях було вбито близько 1500 гітлерівців, знищено 23 ворожі танки, захоплено багато гармат, автомашин і обозів з військовим спорядженням. У визволенні міста активну участь брали партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. II. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка та інших, а також підпільники знам'янських диверсійних груп. Серед полеглих радянських воїнів у боях за Знам'янку - уродженець Орєхово-Зуєва, розвідник, Герой Радянського Союзу сержант В. І. Галочкін.
10 грудня 1943 року Москва салютувала доблесним військам 2-го Українського фронту двадцятьма артилерійськими залпами з 124 гармат. 18 військових частин і з'єднань, що відзначилися в боях за визволення міста, були найменовані «Знам'янськими», 5 з'єднань нагородили орденом Червоного Прапора.
Дивиться також інші населені пункти району: