Сторінка 4 з 15
Під час імперіалістичної війни збільшився робочий день залізничників, підвищилися ціни на продукти. В жовтні 1916 року антивоєнну агітацію серед залізничників вели представники повсталих військових частин з Кременчука, які направлялися до Єлисаветграда.
З березня 1917 року близько 80 військовослужбовців з ешелону, що зупинився на станції, роззброїли жандармів, і за словами офіційного рапорту, викликали «співчуття» жителів і пасажирів. Через кілька днів, підтримані революційними солдатами, робітники залізничного вузла ліквідували органи царської влади. На загальних зборах було обрано Раду робітничих і солдатських депутатів; згодом у сусідньому селі Знам'янці виникла Рада селянських депутатів. Півескадрон 8-го запасного кавалерійського полку, направлений в Знам'янку командуванням Одеського військового округу, не зміг стримати революційного натиску трудящих. Місцеві більшовики проводили широку роз'яснювальну роботу серед жителів селища, робітників і солдатів,-закликаючи-їх не підтримувати Тимчасовий уряд. Певну роль у згуртуванні місцевих революційних сил відіграли агітаційні летючі загони, організовані Радами робітничих і солдатських депутатів великих промислових центрів.
Перша Знам'янська Рада робітничих і солдатських депутатів складалася в основному з представників інтелігенції, серед яких переважали меншовики. Тому вона всіляко підтримувала антинародну політику Тимчасового уряду. У серпні, в розпал боротьби проти корніловщини, у Знам'янку прибув з Петрограда більшовик В. Алексєєв, за допомогою якого на вузлі організовано більшовицький осередок. До нього ввійшли Д. П. Бєличенко, Т. В. Назаренко, В. В. Руднєв, В. Алексєєв, Г. Іваненко.
В середині вересня на станції почалися заворушення солдатів - відпускників та демобілізованих, що направлялися додому. В телеграмі військовому міністерству губернський комісар писав: «Обстановка настільки серйозна, що може припинитися робота вузла». Комісар просив вислати на станцію посилену охорону. Підтримуючи революційних солдатів і страйкуючих єлисаветградців, знам'янські залізничники, керовані більшовицьким осередком, вимагали припинення війни, активізації діяльності Ради, підвищення заробітної плати та поліпшення умов праці.
З величезною радістю зустріли трудящі Знам'янки звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. На вимогу партійного осередку меншовицьку Раду було розпущено. Відбулися вибори нового складу Ради робітничих і селянських депутатів, більшість представників якої стояли на ленінських позиціях. Обговорення перших декретів Радянської влади вилились у загальну маніфестацію протесту проти сваволі «вільних козаків», які, виконуючи настанови Центральної ради, не визнавали обраної трудящими Ради. В той час Знам'янка контролювалася гайдамацькими загонами. Командир 3-го кавалерійського полку наказав начальнику військової охорони ст. Знам'янка заборонити вивезення продовольства, зібраного робітниками для голодуючих Москви і Петрограда. Знам'янські залізничники палко
підтримали рішення І Всеукраїнського з'їзду Рад і під керівництвом більшовиків Єлисаветграда готувалися до збройної боротьби проти гайдамаків. У цьому їм допомогли катеринославські червоногвардійці. Оволодівши 10 січня 1918 року залізничним вузлом П'ятихатки, вони наблизилися до Знам'янки.
19 січня 1918 року у Знам'янці на багатолюдному мітингу, що відбувся на привокзальній площі, проголошено Радянську владу. Того ж дня Знам'янська Рада робітничих і селянських депутатів створила військово-революційний комітет у складі 5 чоловік1 на чолі з більшовиком Т. В. Назаренком. Ревком контролював становище як у селищі, так і на транспорті, разом з Радою здійснив ряд важливих заходів - було створено воєнізований загін для боротьби з бандитизмом і підтримання порядку у селищі, через станцію забезпечувався своєчасний пропуск ешелонів з революційними військами, що направлялися на боротьбу з австро-німецькими окупантами. Зелену вулицю давали знам'янські залізничники і поїздам з продовольством для Петрограда. В середині березня 1918 року на підступах до Знам'янки зав'язалися жорстокі бої з австро-німецькими окупантами. В той час станція стала штаб-квартирою 1-ої армії, якою командував П. В. Єгоров. Підрозділи цієї армії одержали наказ - побудувати укріплення поблизу станцій
Дивиться також інші населені пункти району: