Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населений пункт виник у другій половині XVIII ст. як шанець Єлисаветградського пікінерського полку. 1768 року Катерина II подарувала тут поміщиці Кудашевій 918 жителів та 8443 десятини землі. Деякий час село називалося Кудашевим.
До царського дарунку поміщики щороку долучали нові площі і в 1779 році вже мали 10 214 десятин.
На час проведення реформи 1861 року у Малій Висці налічувалось 870 ревізьких душ селян і 91 - дворових. Дворові землі не одержали. Землевласники зменшили норму наділу з 3,5 десятини до 3. Таким чином, у селян відрізали 432 десятини. За свої ділянки вони мали виплатити державі протягом 49 років 86 500 крб., крім того, треба було розрахуватися з поміщиками, сплативши їм 28 833 крб. 33 коп., або відробити в їх господарствах 60 550 днів.
І після реформи 1861 року поміщики залишалися власниками більшої і кращої частини землі. 2 тис. десятин вони здавали селянам в оренду на кабальних умовах. У 1885 році пан володів 5638 десятинами землі, церква - 120 десятинами, а на 568 селянських дворів припадало лише 2573 десятини. Примітивкакультура землеробства, малоземелля були основною причиною низьких урожаїв. Так, у 1877-1883 рр. озимих пшениці та жита селяни збирали в середньому по 40 пудів з десятини, ярої пшениці - 15, ячменю - 45, вівса - 40, проса - 20, гречки - 15 пудів.
З 1863 року Мала Виска стала містечком, в якому було 367 дворів. Крім селян, проживало 20 сімей міщан і 3 - купців. 1891 року Малу Виску віднесено до поселень сільського типу. На 1896 рік у селі, що було волосним центром, налічувалося 692 двори і 3779 чоловік.
З дальшим розвитком капіталістичних відносин в селі пожвавилося економічне життя. Щотижня відбувалися багатолюдні базари, на які з'їжджалися селяни навколишніх сіл, стали до ладу 6 підприємств, що переробляли сільськогосподарську сировину. 1891 року реконструйовано винокурний і ректифікаційний завод, збудований ще 1860 року. На ньому працювало 22 робітники.
Кліматичні умови й родючі землі, що прилягали до Малої Виски, сприяли вирощуванню цукрових буряків. У 1898 році компанія заводчиків розпочала на березі Малої Висі будівництво цукроварні. З жовтня 1899 року підприємство стало до ладу і вже за перший сезон виробило цукру на 320 тис. крб. Поміщик Улашин (з 1880 року - власник маєтку Кудашевих) здавав в оренду заводові значну частину своєї землі під цукрові буряки. 1907 року цією культурою засівалось 3165 десятин, з них 1115 - селянської землі. На заводських бурякових плантаціях умови праці сільськогосподарських робітників були нестерпними: робочий день тривав від сходу до заходу сонця. Платили працюючим копійки. За шаровку десятини плантації буряків селяни одержували лише 3 крб. 50 коп. Широко використовувалась дитяча праця.
Тяжке економічне становище, соціальний гніт породжували серед трудящих невдоволення існуючим ладом. 27 травня 1902 року прокурор Єлисаветградського окружного суду в донесенні Одеській судовій палаті повідомляв, що селянин Малої Виски Г. М. Косаренко в розмові з односельцями «дозволив собі висловитись таким чином: «Не буде добра доти, поки не знищиться династія Романових». У 1903-1904 рр. в селі розповсюджувались листівки Катеринославського комітету РСДРП6 «До селян» та «Повстання», які сприяли поширенню революційних настроїв серед трудящих. 1904 року відбувся страйк робітників поміщицької економії. Страйкарі вимагали поліпшення умов праці й підвищення заробітної плати.
Протягом 1905 року робітники й селяни не раз громили винокурний завод та сусідні економії, страйкували на цукровому заводі, вимагаючи скорочення робочого
дня, підвищення платні. 7 червня 1905 року близько 300 наймитів зібралися в економії Улашина, землю якого орендувало правління Маловисківського цукрового заводу, й поставили перед адміністрацією і поміщиком такі вимоги: негайно звільнити з роботи ненависних їм об'їждчика і економа;
Мала Виска
Сторінка 1 з 8
Мала Виска - місто районного підпорядкування, районний центр. Розташована на берегах річки Малої Висі, притоки Південного Бугу, за 61 км на північний захід від Кіровограда. Залізнична станція Виска на лінії Одеса - Бахмач. Населення -13 400 чоловік. Міській Раді підпорядковані селища Комсомольське і Улянівка. До царського дарунку поміщики щороку долучали нові площі і в 1779 році вже мали 10 214 десятин.
На час проведення реформи 1861 року у Малій Висці налічувалось 870 ревізьких душ селян і 91 - дворових. Дворові землі не одержали. Землевласники зменшили норму наділу з 3,5 десятини до 3. Таким чином, у селян відрізали 432 десятини. За свої ділянки вони мали виплатити державі протягом 49 років 86 500 крб., крім того, треба було розрахуватися з поміщиками, сплативши їм 28 833 крб. 33 коп., або відробити в їх господарствах 60 550 днів.
І після реформи 1861 року поміщики залишалися власниками більшої і кращої частини землі. 2 тис. десятин вони здавали селянам в оренду на кабальних умовах. У 1885 році пан володів 5638 десятинами землі, церква - 120 десятинами, а на 568 селянських дворів припадало лише 2573 десятини. Примітивкакультура землеробства, малоземелля були основною причиною низьких урожаїв. Так, у 1877-1883 рр. озимих пшениці та жита селяни збирали в середньому по 40 пудів з десятини, ярої пшениці - 15, ячменю - 45, вівса - 40, проса - 20, гречки - 15 пудів.
З 1863 року Мала Виска стала містечком, в якому було 367 дворів. Крім селян, проживало 20 сімей міщан і 3 - купців. 1891 року Малу Виску віднесено до поселень сільського типу. На 1896 рік у селі, що було волосним центром, налічувалося 692 двори і 3779 чоловік.
З дальшим розвитком капіталістичних відносин в селі пожвавилося економічне життя. Щотижня відбувалися багатолюдні базари, на які з'їжджалися селяни навколишніх сіл, стали до ладу 6 підприємств, що переробляли сільськогосподарську сировину. 1891 року реконструйовано винокурний і ректифікаційний завод, збудований ще 1860 року. На ньому працювало 22 робітники.
Кліматичні умови й родючі землі, що прилягали до Малої Виски, сприяли вирощуванню цукрових буряків. У 1898 році компанія заводчиків розпочала на березі Малої Висі будівництво цукроварні. З жовтня 1899 року підприємство стало до ладу і вже за перший сезон виробило цукру на 320 тис. крб. Поміщик Улашин (з 1880 року - власник маєтку Кудашевих) здавав в оренду заводові значну частину своєї землі під цукрові буряки. 1907 року цією культурою засівалось 3165 десятин, з них 1115 - селянської землі. На заводських бурякових плантаціях умови праці сільськогосподарських робітників були нестерпними: робочий день тривав від сходу до заходу сонця. Платили працюючим копійки. За шаровку десятини плантації буряків селяни одержували лише 3 крб. 50 коп. Широко використовувалась дитяча праця.
Тяжке економічне становище, соціальний гніт породжували серед трудящих невдоволення існуючим ладом. 27 травня 1902 року прокурор Єлисаветградського окружного суду в донесенні Одеській судовій палаті повідомляв, що селянин Малої Виски Г. М. Косаренко в розмові з односельцями «дозволив собі висловитись таким чином: «Не буде добра доти, поки не знищиться династія Романових». У 1903-1904 рр. в селі розповсюджувались листівки Катеринославського комітету РСДРП6 «До селян» та «Повстання», які сприяли поширенню революційних настроїв серед трудящих. 1904 року відбувся страйк робітників поміщицької економії. Страйкарі вимагали поліпшення умов праці й підвищення заробітної плати.
Протягом 1905 року робітники й селяни не раз громили винокурний завод та сусідні економії, страйкували на цукровому заводі, вимагаючи скорочення робочого
дня, підвищення платні. 7 червня 1905 року близько 300 наймитів зібралися в економії Улашина, землю якого орендувало правління Маловисківського цукрового заводу, й поставили перед адміністрацією і поміщиком такі вимоги: негайно звільнити з роботи ненависних їм об'їждчика і економа;
Дивиться також інші населені пункти району:
- Якимівка
- Розсохуватка
- Плетений Ташлик
- Первомайське
- Паліївка
- Оникієве
- Олександрівка
- Нововознесенка
- Мар'янівка
- Мануйлівка
- Лозуватка
- Леніна
- Краснопілка
- Кіровка
- Березівка
- Хмельове
- Злинка
- Велика Виска