Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Територія області - 24,6 тис. кв. км (4,1 проц. всієї території республіки). Населення - 1265,5 тис. чоловік (2,7 проц. жителів УРСР). Густота населення- 51,4 чоловіка на квадратний кілометр. Переважають українці - 88,8 проц., решта - росіяни, білоруси, болгари, молдавани та представники інших національностей. У містах проживає 45 проц., у селах - 55 проц. населення.
В області - 21 район, 1268 населених пунктів, у т. ч. 11 міст, із них 4-обласного підпорядкування, 24 селища міського типу і 1233 сільських населених пунктів, підпорядкованих 24 селищним і 315 сільським Радам.
На північному сході територію Кіровоградщини омивають води дніпровських водосховищ, утворених греблями Дніпродзержинської та Кременчуцької ГЕС. Найзначнішими притоками Дніпра, які течуть тут, є річки Інгулець, Тясьмин і Цибульник. Західну частину області перерізає Південний Буг. Найбільшими його притоками є Інгул та Синюха з Великою Виссю, Чорним і Сухим Ташликами, а також Ятраньтю.
Ліси займають 5,4 проц. території області. Зустрічаються великі лісові масиви (Чорний, Вільхуватський, Галочанський, Нерубайський тощо). Є кілька лісових розсадників, парків і дендропарків. Серед них - дендропарки в Долинському районі «Веселі Боковеньки» та в смт Онуфріївці.
Область займає перше місце на Україні за запасами і видобутком бурого вугілля. Є також значні поклади горючих сланців, торфу, залізної руди, нікелю, графіту, високоякісних гранітів, гнейсів, амфіболітів, будівельного каменю, вогнетривкої та червоно-бурої глини тощо.
Заселепня території області почалося в добу палеоліту. Тут виявлено близько 10 пам'яток того часу, серед яких три стоянки первісних мисливців (поблизу с. Володимирівки Новоархангельського району), що існували приблизно 20-15 тис. років тому.
В добу неоліту (VI-III тисячоліття дон. е.), коли від збиральництва і мисливства людина починає переходити до землеробства й скотарства, територію теперішньої Кіровоградщини заселяли дві групи племен. У її північно-східній частині в V-IV тисячоліттях до н. е. проживали мисливці та рибалки, які переходили до скотарства. їх поселення виявлено біля Великої Андрусівки Світловодського, Успенки та Деріївки Онуфріївського районів. Відомою археологічною пам'яткою
цього часу є могильник, досліджений у с. Доріївці. Південно-західну частину області уже в VI-V тисячоліттях до. н. е. освоїли найдавніші в Європі землероби. Залишки їхніх поселень досліджували поблизу Сабатинівки Ульяновського, Жакчика та Березівки Гайворонського районів. На цій же території в добу міді (IV-III тисячоліття до н. е.) жили й нащадки найдавніших землеробів - племена трипільської культури. Поблизу Сабатинівки та Гайворона виявлено трипільські поселення, що датуються IV тисячоліттям до. н. е. В с. Володимирівці Новоархангельського району досліджено велике поселення цього часу, на якому виявлено понад 200 наземних жител та знайдено глиняну модель житла. На підставі цих матеріалів радянські археологи вперше здійснили реконструкцію житла трипільських племен.
Територія області, зокрема її північна та східна частини, входила до складу земель, на яких ще за доби бронзи (кінець III - початок І тисячоліття до н. е.) почало формуватися основне ядро протослов'янських племен. У Новоархангельському, Новомиргородському, Світловодському, Онуфріївському та ін. районах виявлено і досліджено близько 100 курганних могильників і поселень. Мешканцями цих поселень, як вважають багато вчених, були прапредки східних слов'ян. У південно-східній частині області в цей час кочували скотарі, прийшлі зі степу та Лівобережпої України.
Поблизу сіл Добрянки Вільшанського, Журавлинки Голованівського і Орлового Новоархангельського районів знайдено скарби бронзових знарядь праці та зливків бронзи, які засвідчують місцевий характер ливарства і появу перших ознак майнової нерівності. Процес майнового розшарування посилився в зв'язку з появою у VIII та на початку VII ст. до н. е. в східній
Кіровоградська область
Сторінка 1 з 51
Кіровоградська область розташована на Правобережжі України, в південній частині Придніпровської височини, у межиріччі Дніпра та Південного Бугу. На півночі вона межує з Черкаською, на північному сході - з Полтавською, на сході й південному сході - з Дніпропетровською, на півдні - з Миколаївською, на південному заході - з Одеською, на заході - з Вінницькою областями Української РСР, В області - 21 район, 1268 населених пунктів, у т. ч. 11 міст, із них 4-обласного підпорядкування, 24 селища міського типу і 1233 сільських населених пунктів, підпорядкованих 24 селищним і 315 сільським Радам.
На північному сході територію Кіровоградщини омивають води дніпровських водосховищ, утворених греблями Дніпродзержинської та Кременчуцької ГЕС. Найзначнішими притоками Дніпра, які течуть тут, є річки Інгулець, Тясьмин і Цибульник. Західну частину області перерізає Південний Буг. Найбільшими його притоками є Інгул та Синюха з Великою Виссю, Чорним і Сухим Ташликами, а також Ятраньтю.
Ліси займають 5,4 проц. території області. Зустрічаються великі лісові масиви (Чорний, Вільхуватський, Галочанський, Нерубайський тощо). Є кілька лісових розсадників, парків і дендропарків. Серед них - дендропарки в Долинському районі «Веселі Боковеньки» та в смт Онуфріївці.
Область займає перше місце на Україні за запасами і видобутком бурого вугілля. Є також значні поклади горючих сланців, торфу, залізної руди, нікелю, графіту, високоякісних гранітів, гнейсів, амфіболітів, будівельного каменю, вогнетривкої та червоно-бурої глини тощо.
Заселепня території області почалося в добу палеоліту. Тут виявлено близько 10 пам'яток того часу, серед яких три стоянки первісних мисливців (поблизу с. Володимирівки Новоархангельського району), що існували приблизно 20-15 тис. років тому.
В добу неоліту (VI-III тисячоліття дон. е.), коли від збиральництва і мисливства людина починає переходити до землеробства й скотарства, територію теперішньої Кіровоградщини заселяли дві групи племен. У її північно-східній частині в V-IV тисячоліттях до н. е. проживали мисливці та рибалки, які переходили до скотарства. їх поселення виявлено біля Великої Андрусівки Світловодського, Успенки та Деріївки Онуфріївського районів. Відомою археологічною пам'яткою
цього часу є могильник, досліджений у с. Доріївці. Південно-західну частину області уже в VI-V тисячоліттях до. н. е. освоїли найдавніші в Європі землероби. Залишки їхніх поселень досліджували поблизу Сабатинівки Ульяновського, Жакчика та Березівки Гайворонського районів. На цій же території в добу міді (IV-III тисячоліття до н. е.) жили й нащадки найдавніших землеробів - племена трипільської культури. Поблизу Сабатинівки та Гайворона виявлено трипільські поселення, що датуються IV тисячоліттям до. н. е. В с. Володимирівці Новоархангельського району досліджено велике поселення цього часу, на якому виявлено понад 200 наземних жител та знайдено глиняну модель житла. На підставі цих матеріалів радянські археологи вперше здійснили реконструкцію житла трипільських племен.
Територія області, зокрема її північна та східна частини, входила до складу земель, на яких ще за доби бронзи (кінець III - початок І тисячоліття до н. е.) почало формуватися основне ядро протослов'янських племен. У Новоархангельському, Новомиргородському, Світловодському, Онуфріївському та ін. районах виявлено і досліджено близько 100 курганних могильників і поселень. Мешканцями цих поселень, як вважають багато вчених, були прапредки східних слов'ян. У південно-східній частині області в цей час кочували скотарі, прийшлі зі степу та Лівобережпої України.
Поблизу сіл Добрянки Вільшанського, Журавлинки Голованівського і Орлового Новоархангельського районів знайдено скарби бронзових знарядь праці та зливків бронзи, які засвідчують місцевий характер ливарства і появу перших ознак майнової нерівності. Процес майнового розшарування посилився в зв'язку з появою у VIII та на початку VII ст. до н. е. в східній