Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
району та Чорноліське поблизу Богданівки Знам'янського району, виявлене 1949 року. Це городище й дало назву археологічній культурі.
У VII ст. до н. е. в причорноморські степи зі сходу прийшли кочові племена скіфів, що принесли з собою своєрідну культуру. Скіфи очолили перше державне утворення в Придніпров'ї. На цей час, тобто в добу раннього заліза (VII-III ст. до. н. е.), територія сучасної області в основному була заселена землеробськими племенами, відомими у давньогрецького історика Геродота під назвою скіфів-орачів.
Ще в 1763 році біля с. Кучерівки Знам'янського району розкопано перший на території краю ранньоскіфський курган VII - початку VI ст. до н. ем т. зв. Литу (Мельгуновську) Могилу, в якому був похований представник панівної скіфської верхівки. При ньому знайдено меч із золотим окуттям, золоту діадему, 17 масивних золотих прикрас тощо. Важливі матеріали для характеристики тогочасного суспільства здобуто при розкопках курганів поблизу сіл Капітанівки, Оситняжки, Турії, Защити Новомиргородського та Омельника Онуфріївського районів. В обласному державному музеї зберігається найбільша на Україні колекція унікальних скіфських статуй VI-V ст. до н. е., знайдених на території Кіровоградщини.
Відчутних ударів скіфській державі в II ст. до н. е. завдали сармати. їх окремі поховання виявлені
у Світловодському, Компаніївському та ін. районах. У І тисячолітті н. е. територія сучасної Кіровоградщини була заселена землеробськими племенами східних слов'ян. В області відомо понад 50 ранньослов'янських пам'яток черняхівської культури. В Ульяновському районі на могильнику в Даниловій Балці розкопано кілька поховань, поблизу Сабатинівки - млинарну споруду а на поселенні в с. Турії Новомиргородського району досліджено дворище, що складалося з житла, комори і клуні. На околицях Успенки, Куцеволівки та Деріївки Онуфріївського району, Кам'янечого Новоархангельського району виявлено також ранньослов'янські поселення VI-VIII ст. н. е., а поблизу Солгутового Гайворонського району досліджено ранньослов'янський металургійний центр VI-VII ст. н. е. з 25 залізоплавильними горнами. Високий рівень землеробства у східних слов'ян (вже в перші століття н. е. воно було плужним, із застосуванням сівозміни), залізоробного, ювелірного та ін. ремесел, виділення гончарства в самостійну галузь виробництва - все це сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. На всій території Кіровоградщини відомі численні знахідки срібних монет, що їх одержували місцеві племена в обмін на продукти землеробства з провінцій Римської імперії. В с. Троянах Добровеличківського, Кримках Олександрівського, Турії Новомиргородського районів знайдено цілі скарби римських монет. Близько 2 тис. монет мав скарб, виявлений на території Світловодська. Прискорювався процес майнового розшарування та класоутво- рення. Багате поховання воєначальника, досліджене біля с. Глодос Новоукраїнського району, засвідчує початок складання у VIII ст. н. е. феодальної верхівки.
У IX ст., з утворенням Давньоруської держави, північна частина Кіровоградщини входить до її складу. Сліди поселень періоду Київської Русі (IX-XII ст.) виявлені на території Світловодська, Новоархангельська, а також Деріївки Онуфріївського району. Тут же проходила найпівденніша смуга давньоруських укріплень проти кочовиків - печенігів, які прийшли у південну частину Кіровоградщини в X ст., а потім половців, що через століття витіснили їх. Величезні земляні вали простягалися від впадіння Гнилого Тікичу в річку Синюху і далі йшли поблизу сіл Свердликового, Нерубайки, Підвисокого (Новоархангельський район) аж до берегів Південного Бугу. Між Тясьмином, Виссю і верхів'ям Інгульця у ці часи виникають укріплення Купіль, Чюрнаїв як опорні пункти Русі для боротьби з кочовиками.
Кіровоградська область
Сторінка 2 з 51
Наддніпрянщині заліза, з якого місцеве населення почало виготовляти знаряддя праці і зброю. На території Кіровоград- щини, зокрема в північно-східній її частині, відомо близько 20 поселень т. зв. чорноліської культури (X - початок VII ст. до н. е.), що в матеріальних пам'ятках зафіксувала перехід від доби бронзи до заліза. Саме тоді з'являються перші укріплення - городища. З них найкраще досліджені - на горі Московці біля Світловодська, на місці колишнього розташування села Калантаєвого Світловодського У VII ст. до н. е. в причорноморські степи зі сходу прийшли кочові племена скіфів, що принесли з собою своєрідну культуру. Скіфи очолили перше державне утворення в Придніпров'ї. На цей час, тобто в добу раннього заліза (VII-III ст. до. н. е.), територія сучасної області в основному була заселена землеробськими племенами, відомими у давньогрецького історика Геродота під назвою скіфів-орачів.
Ще в 1763 році біля с. Кучерівки Знам'янського району розкопано перший на території краю ранньоскіфський курган VII - початку VI ст. до н. ем т. зв. Литу (Мельгуновську) Могилу, в якому був похований представник панівної скіфської верхівки. При ньому знайдено меч із золотим окуттям, золоту діадему, 17 масивних золотих прикрас тощо. Важливі матеріали для характеристики тогочасного суспільства здобуто при розкопках курганів поблизу сіл Капітанівки, Оситняжки, Турії, Защити Новомиргородського та Омельника Онуфріївського районів. В обласному державному музеї зберігається найбільша на Україні колекція унікальних скіфських статуй VI-V ст. до н. е., знайдених на території Кіровоградщини.
Відчутних ударів скіфській державі в II ст. до н. е. завдали сармати. їх окремі поховання виявлені
у Світловодському, Компаніївському та ін. районах. У І тисячолітті н. е. територія сучасної Кіровоградщини була заселена землеробськими племенами східних слов'ян. В області відомо понад 50 ранньослов'янських пам'яток черняхівської культури. В Ульяновському районі на могильнику в Даниловій Балці розкопано кілька поховань, поблизу Сабатинівки - млинарну споруду а на поселенні в с. Турії Новомиргородського району досліджено дворище, що складалося з житла, комори і клуні. На околицях Успенки, Куцеволівки та Деріївки Онуфріївського району, Кам'янечого Новоархангельського району виявлено також ранньослов'янські поселення VI-VIII ст. н. е., а поблизу Солгутового Гайворонського району досліджено ранньослов'янський металургійний центр VI-VII ст. н. е. з 25 залізоплавильними горнами. Високий рівень землеробства у східних слов'ян (вже в перші століття н. е. воно було плужним, із застосуванням сівозміни), залізоробного, ювелірного та ін. ремесел, виділення гончарства в самостійну галузь виробництва - все це сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. На всій території Кіровоградщини відомі численні знахідки срібних монет, що їх одержували місцеві племена в обмін на продукти землеробства з провінцій Римської імперії. В с. Троянах Добровеличківського, Кримках Олександрівського, Турії Новомиргородського районів знайдено цілі скарби римських монет. Близько 2 тис. монет мав скарб, виявлений на території Світловодська. Прискорювався процес майнового розшарування та класоутво- рення. Багате поховання воєначальника, досліджене біля с. Глодос Новоукраїнського району, засвідчує початок складання у VIII ст. н. е. феодальної верхівки.
У IX ст., з утворенням Давньоруської держави, північна частина Кіровоградщини входить до її складу. Сліди поселень періоду Київської Русі (IX-XII ст.) виявлені на території Світловодська, Новоархангельська, а також Деріївки Онуфріївського району. Тут же проходила найпівденніша смуга давньоруських укріплень проти кочовиків - печенігів, які прийшли у південну частину Кіровоградщини в X ст., а потім половців, що через століття витіснили їх. Величезні земляні вали простягалися від впадіння Гнилого Тікичу в річку Синюху і далі йшли поблизу сіл Свердликового, Нерубайки, Підвисокого (Новоархангельський район) аж до берегів Південного Бугу. Між Тясьмином, Виссю і верхів'ям Інгульця у ці часи виникають укріплення Купіль, Чюрнаїв як опорні пункти Русі для боротьби з кочовиками.