Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Плоско-Забузьке
ПЛОСКО-ЗАБУЗЬКЕ - село, центр сільської Ради, розташоване па правому березі річки Синюхи, за 35 км на північ від районпого центру та за 25 км від залізничної станції Ємилівка Одесько-Кишинівської залізниці. Населення - 798 чоловік.
У селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Щорса, за яким закріплено 2499 га сільськогосподарських угідь, з них 2242 га орної землі. Виробничі напрями господарства - зерновий та м'ясо-молочний. З технічних культур вирощують цукрові буряки та соняшник. Колгосп славиться високопродуктивною свинофермою. Свинарка Г. А. Лівандовська, кавалер ордена Трудового
Червоного Прапора щорічно добивається високого приплоду поросят. Так, 1971 року вона одержала по 19 поросят від кожної свиноматки. За трудові успіхи 163 члени артілі відзначені орденами й медалями, а комбайнер Д. Д. Поліщук нагороджений двома орденами Леніна.
Є восьмирічна школа, де 11 вчителів навчають і виховують 113 дітей, будинок культури, бібліотека з фондом 9,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, магазини. У Плоско-Забузькому - 24 комуністи і 64 члени ВЛКСМ.
Село засноване на початку XVIII ст. козаками-поселенцями Балтського надвірного козачого полку.
Радянську владу у Плоско-Забузькому встановлено наприкінці лютого 1918 року.
Активну участь у громадянській війні брали жителі села І. П. Слюсаренко, С. Д. Поліщук та Я. К. Куленко, якого влітку 1919 року розстріляли денікінці.
У лавах Червоної Армії під час Великої Вітчизняної війни воювали 150 жителів села. За мужність і відвагу 85 з них нагороджені орденами і медалями, 80 віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. На братській могилі воїнів-визволителів встановлена скульптурна група і пам'ятник загиблим воїнам-землякам.
Червоного Прапора щорічно добивається високого приплоду поросят. Так, 1971 року вона одержала по 19 поросят від кожної свиноматки. За трудові успіхи 163 члени артілі відзначені орденами й медалями, а комбайнер Д. Д. Поліщук нагороджений двома орденами Леніна.
Є восьмирічна школа, де 11 вчителів навчають і виховують 113 дітей, будинок культури, бібліотека з фондом 9,5 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, магазини. У Плоско-Забузькому - 24 комуністи і 64 члени ВЛКСМ.
Село засноване на початку XVIII ст. козаками-поселенцями Балтського надвірного козачого полку.
Радянську владу у Плоско-Забузькому встановлено наприкінці лютого 1918 року.
Активну участь у громадянській війні брали жителі села І. П. Слюсаренко, С. Д. Поліщук та Я. К. Куленко, якого влітку 1919 року розстріляли денікінці.
У лавах Червоної Армії під час Великої Вітчизняної війни воювали 150 жителів села. За мужність і відвагу 85 з них нагороджені орденами і медалями, 80 віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. На братській могилі воїнів-визволителів встановлена скульптурна група і пам'ятник загиблим воїнам-землякам.
Дивиться також інші населені пункти району: