Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Велика Виска

Сторінка 1 з 7
Велика Виска - село, центр сільської Ради, розташоване в долині річки Великої Висі, за 25 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Шостаківка. Через село проходить автошлях Кіровоград-Новомиргород. Населення - 4363 чоловіка. Сільраді підпорядковане також Івано-Благодатне.
Місцевість навколо Великої Виски була заселена здавка. Про це свідчить розкопаний курган доби пізньої бронзи (II тисячоліття до н. е.) та половецька кам'яна баба.
Виник населений пункт близько середини XVIII ст. під час заснування Нової Сербії. Першими жителями його були болгари, серби, молдавани, а також вихідці з різних губерній країни. У 1753-1761 рр. поселення відоме як сотенна слобода Вись Новослобідського козачого полку, в якій налічувалося 166 душ чоловічої статі, з них 26 виборних козаків, 112 підпомічників, 17 підсусідків. У 1766 році вона входила до першої роти Єлисаветградського пікінерського полку, пізніше до Молдавського гусарського полку. З ліквідацією військово-поселенських полків жителі слободи стали казенними селянами. Наприкінці XVIII - початку XIX ст. ст. тут було 125 дворів з населенням 556 чоловік.
1821 року Велику Виску було приписано до Новоросійського військового поселення. Відбуваючи військову службу, жителі слободи також обробляли 5155 десятин орної землі. Після скасування військових поселень їх знову прирівняно до категорії державних селян. На 1859 рік у Великій Висці налічувалося 568 дворів з населенням 2857 чоловік. Жодного медичного закладу не було. Працювала початкова двокласна школа, збудована для кантоністів 1845 року. Із 790 дітей шкільного віку в ній навчалось лише 78 хлопчиків.
Згідно з указами 1866-1867 рр. за селянами Великої Виски закріпили 8571 десятину землі, всього 1444 наділи по 5,5 десятини на ревізьку душу. В той же час три поміщики володіли 12 934 десятинами.
1885 року в селі, що було волосним центром, налічувалося 5079 жителів. Більшість їх - 4569 чоловік - становили колишні військові поселенці. Із 966 дворів 827 займалися землеробством, 19 - ремеслом і кустарним промислом.
Розвиток капіталізму в сільському господарстві поглибив класове розшарування населення. Поряд з одвічним ворогом селянства поміщиком з'явився новий - куркуль, який нещадно визискував бідняків. Так, у 90-х роках 137 родин Великої Виски зовсім були без землі, а 188 - без робочої худоби. У той же час 62 куркулі мали від 25 до 100 десятин землі кожен. 1885 року 660 бідняцьких господарств на кабальних умовах орендували ділянки. Решта наймитувала у поміщицьких економіях, у куркулів, шукала заробітків у містах.
Тяжке економічне становище, політичне безправ'я викликали незадоволення і стихійні протести селян. Так, в березні 1880 року учасник Кримської війни В. С. Степанов сказав: «Царя пора б давно застрелити, я йому 20 років служив, а від нього нічого не одержав». За це його було засуджено до тюремного ув'язнення. На початку XX ст. під впливом революційної агітації виступи селян набували більш організованих форм. У 1904 році місцеві жителі разом з солдатами розквартированих тут запасних частин громили поміщицькі економії та куркульські садиби. 14 липня 1906 року селяни відмовились вийти на роботу в поміщицький маєток. До них приєдналися жителі Петрівки, Мар'янівки, Косогорівки, Олександрівни, Миколаївки та інших навколишніх сіл, всього понад 3 тис. чоловік. Керував виступом страйковий комітет, до якого входили М. Бойко, П. Рубцов, О. Титаренко та інші. Поміщик був змушений задовольнити основні вимоги страйкарів. За революційні виступи кількох селян у роки реакції заслано до Сибіру, а 8 - страчено.
Жителі Великої Виски вороже зустріли столипінську аграрну реформу. В 1909 році з 962 виявили бажання вийти на відруби лише 28 господарств. Та «при- говор» не мав сили, тому що під ним підписалося менше третини членів общини. Незважаючи на це, Єлисаветградська повітова землевпорядкувальна комісія примусила селянську общину виділити під відруби 273 десятини. Так з'явились за селом куркульські хутори. Розорені селяни залишали рідне село і виїжджали на схід країни. В 1907-1913 рр. з Великої Виски до Середньої Азії переселилось 246 сімей.
Тільки напередодні першої світової війни у Великій Висцї відкрито медичну дільницю, в якій було 4 стаціонарні ліжка. Лікар, два фельдшери і акушерка


Сучасна карта - Велика Виска