Сторінка 4 з 7
активною участю комсомольців 1923 року в селі відкрито нову школу, дитячі ясла на 35 місць і дитбудинок. Комсомольська організація брала активну участь в роботі КНС, каси взаємодопомоги, хат-читалень, проводила зльоти сількорів тощо.
Організатором і провідником ленінського кооперативного плану були комуністи. Завдяки їхній повсякденній агітації селяни переконувались у перевагах колективного господарювання. 1928 року в селі організовано товариство спільного обробітку землі, до якого вступило 19 господарств. Очолив його Г. М. Кудря. Навесні 1930 року Великовисківський районний комітет незаможних селян (1923 року Велика Виска стала центром району) провів місячник колективізації. Того ж року суцільну колективізацію завершено. Створено 8 колективних господарств: «Перебудова села», «Правдивий шлях», ім. К. Маркса та ін. Із 1682 господарств у колгоспи вступило 1637, із 9699 га селянської землі колективно оброблялося 9514 га. В усіх колгоспах партосередок створив групи активістів, які викривали ворожі дії куркулів, вели агітацію серед одноосібників за вступ у колгоспи.
Здійснюючи контроль за роботою районного і сільського радянського і кооперативного апарату, районна комісія РСІ організовувала громадськість на успішне втілення в життя рішень партії і уряду. Комсомольці працювали зв'язковими штабу колективізації, створеного при райкомі партії. Загони «легкої кавалерії» боролися з безгосподарністю і бюрократизмом, викривали ледарів і дармоїдів, дбали про збереження суспільної власності.
Ріку рік зміцнювалися колгоспи села. Велику допомогу молодим господарствам подавала ПІостаківська МТС, створена в листопаді 1929 року. Районна партійна організація приділяла належну увагу розгортанню соціалістичного змагання серед трудівників артілей. Колгоспниці М. О. Кобець, С. П. Орлова, М. М. Биканова та інші взяли активну участь у русі п'ятисотенниць. 5 січня 1936 року проведено районний зліт п'ятисотенниць і ланкових. 600 учасників його викликали на змагання буряківників Маловисківського району і земляків М. С. Демченко. 1936 року Одеське обласне земельне управління відкрило в селі районну агрошколу, яка готувала бригадирів, рільників, ланкових.
Колгосп ім. Кірова одним із перших в селі почав застосовувати передові методи агротехніки. Тут проводили глибоку оранку, вносили мінеральні добрива. На плантаціях цукрових буряків запровадили шестикратне мотиження, а також триразову підкормку. В 1939 році врожайність озимої пшениці становила 12,8 цнт з гектара. Того ж року колгосп «Правдивий шлях» за досягнення у вирощуванні картоплі (107,5 цнт з гектара) занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Учасниками ВСГВ стали свинарка колгоспу «Правдивий шлях» Ф. П. Єлисєєва, яка за 1938-1939 рр. виростила по 20 поросят на свиноматку, Ф. І. Фітенко, старший чабан колгоспу ім. Кірова, що домігся виходу 119 ягнят каракульської породи від 100 вівцематок.
Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспники артілі ім. Кірова одержували на трудодень по 4 кг зерна і 1 крб. грішми. Ще у 1931-1932 рр. на кошти держави в селі збудовано електростанцію потужністю 50 квт. В будинках колгоспників з'явилося електроосвітлення, радіо. Поліпшилося постачання населення промисловими товарами. У селі працювали 10 крамниць. Велику увагу громадськість приділяла впорядкуванню села, озелененню вулиць. На честь 20-річчя Жовтня 1937 року споруджено пам'ятник В. І. Леніну і закладено парк, названий його ім'ям.
У Великій Висці діяла лікарня на 50 ліжок, в якій працювали 6 лікарів.Відкрилися дитяча консультація, райсанстанція. В усіх колгоспах організовані пункти першої допомоги. Була ліквідована неписьменність серед дорослих, всі 500 дітей шкільного віку навчалися у чотирьох школах.
Райпартком організував тримісячні курси підвищення кваліфікації і політичного рівня вчителів. Працювали гуртки підвищення політичних знань при партійних осередках, а при школах були створені інститути педпрактикантів, які охоплювали заочників і кращих керівників гуртків ліквідації неписьменності.
У 30-х роках побудовано сільський клуб на 250 місць, відкрито 4 колгоспні клуби. При сільському клубі працювали гуртки - хоровий, драматичний , музичний, військовий, кооперативний і сільськогосподарський. У побут селян широко входили книги, газети, журнали. Майже кожна колгоспна сім'я передплачувала періодичні видання. При сельбуді працювала бібліотека,
Дивиться також інші населені пункти району: