Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Знам'янка

Сторінка 5 з 15
Знам'янка, Хирівка та Користівка. Звідси 13 березня вони атакували ворога, що утримував Єлисаветград. На захід від Знам'янки зосередилися значні сили 1-ї армії: Дністровський полк з місцевим Красносільським загоном, загони Попаснянський, Р. Ф. Сіверса, А. В. Полупанова, бронепоїзди та артилерія. 18 березня в районі станції Цибулеве зав'язалися жорстокі бої, в яких відзначився екіпаж бронепоїзда «Свобода або смерть» під командою А. В. Полупанова. В ніч на 19 березня в пастку окупантів на станції Цибулеве потрапили ешелони з підрозділами 1-ї армії, які вели знам'янські
залізничники. Тих, кому не пощастило вирватися з оточення, розстріляли без суду і слідства. Серед загиблих - І. Г. Воробченко, П. І. Голубенко, Н. Є. Колісниченко, Г. Курінний та інші. На братській могилі героям встановлено обеліск.
20 березня Знам'янський ревком організував під прикриттям загону П. Є. Княгницького (згодом - командир 58-ї дивізії) евакуацію цінних вантажів. Під вогнем інтервентів ешелон, навантажений зброєю, військовою амуніцією та продовольством, прорвався з селища і прибув до м. Аткарська Саратовської губернії, де врятовані цінності були передані місцевим органам Радянської влади.
Захопивши Знам'янку, окупанти почали масове пограбування місцевого населення. Вони спішно відправляли награбоване до Німеччини. Уже з весни 1918 року Знам'янка стала центром дій партизанських загонів та груп, які формувалися у Чорному лісі, навколишніх селах та на сусідніх станціях. 10 квітня на станції відбувся багатолюдний мітинг. Його учасники вимагали негайного виведення австро- німецьких військ з України. 20 липня розпочався страйк на Катерининській залізниці, у якому взяли участь і залізничники Знам'янки. Вони створили страйковий комітет. На пропозицію властей розпочати переговори про припинення страйку, члени комітету від імені залізничників відповіли відмовою. 2 червня на захід від вузла, біля станції Трепівка, партизани пустили під укіс 39 вагонів і паровоз, через 2 дні під Знам'янкою вони вчинили нову диверсію, в результаті якої було знищено 25 вагонів.
У серпні 1918 року з Аткарська до Знам'янки повернулися для підпільної роботи колишні члени ревкому Т. В. Назаренко, В. В. Руднєв та інші. Налагодивши зв'язок з більшовиками Кременчука, Полтави, Харкова та Києва, вони організували саботаж усіх заходів окупантів, зривали відправку поїздів з продовольством до Німеччини. На початку вересня на станції Знам'янка відмовився виконувати накази німецького командування ешелон австрійців. До них приєдналися і солдати 9-го піхотного полку ландштурму, що перебували тут. В ніч на 4 листопада на Саблино-Знам'янському цукрозаводі спалахнуло повстання робітників проти окупантів і гетьманців. Очолив його робітник П. С. Ткаченко. За кілька днів було сформовано загін, який повів наступ на Знам'янку. Пізніше він об'єднався з іншими і став іменуватися Першим Радяйським Знам'янським полком.
Під час відступу австро-німецьких військ у листопаді-грудні Знам'янку захопили загони Директорії. 5 лютого 1919 року сюди підійшли з півдня червоні партизани під командуванням П. С. Ткаченка. 12 військових ешелонів ворога поспішна відступили на Єлисаветград, а наступного дня знам'янці урочисто зустрічали полки 2-ї Української Радянської дивізії і червоних козаків В. М. Примакова. В телеграмі на ім'я К. Є. Ворошилова П. Ю. Дибенко повідомляв, що в Знам'янці захоплені значні трофеї: кулемети, гвинтівки, пульман зі зброєю, броньовик, декілька вагонів з продовольством тощо.
Щоб якнайшвидше мобілізувати трудящих залізничного вузла на відновлення нормального життя у селищі, комуністи Знам'янки вже 12 лютого на своїх зборах обрали районний комітет партії, який поширював свою діяльність на залізничний вузол, селище при ньому та прилеглі волості. Головою комітету став досвідчений партійний працівник Т. В. Назаренко. Під керівництвом райкому відбулися вибори до Ради робітничих і селянських депутатів. Розгорталося господарське й культурне будівництво.
Та весною 1919 року Знам'янка опинилася в центрі контрреволюційних дій банд Григор'єва. 3-го травня григор'євські головорізи вчинили на території станції і в найближчих населених пунктах жахливий погром. Сюди були направлені значні сили Червоної Армії. З Єлисаветграда на Знам'янку проти Григор'єва наступали війська під командуванням М. А. Худякова. 23 травня частини Червоної Армії,, підтримані робітничими загонами і населенням,


Сучасна карта - Знам'янка