Сторінка 6 з 6
ударника комуністичної праці. Ленінською ювілейною медаллю відзначено 92 жителя села.
З великим трудовим і політичним піднесенням трудівники села приступили до перетворення в життя рішень XXIV з'їзду КПРС. 1971 року колгосп одержав по 37,9 цнт з га зернових на площі 2410 га, у т. ч. озимої пшениці по 44,6 цнт з га на площі 1347 га. Найвищий урожай виростила перша комплексна бригада, яку очолює комуніст, депутат сільської Ради І. П.
Крамар. Середня врожайність зернових у цій бригаді становила по 41 цнт з га, у т. ч. озимої пшениці по 48,4 цнт з га на площі 426 га. Кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора комбайнер Г. С. Пустовіт за 16 робочих днів з площі 127 га намолотив 6014 цнт зерна, а комуніст І. Л. Дишлевий за 18 днів з площі 158 га - 6927 цнт зерна. Механізатори першої тракторної бригади (бригадир Г. П. Юрченко) виростили й зібрали по 360 цнт цукрових буряків на площі 187 га. Зараз колгосп спеціалізується на вівчарстві і вже до- сяг певних успіхів. Настриг вовни з вівці 1971 року становив 4,9 кілограма.
Розвиток колективного господарства, постійне зростання продуктивності праці і виробництва сільськогосподарської продукції створили умови для підвищення рівня життя трудівників села. За останні 10 років збудовано 162 сучасні типові будинки для колгоспників. В центрі села виросли нові приміщення контори колгоспу та відділення зв'язку, будинку культури й середньої школи. Споруджено двоповерховий торговельний комплекс. За ініціативою колгоспної комсомольської організації на честь 20-річчя перемоги над німецькими фашистами молодь посадила парк Перемоги, в якому встановлено пам'ятник В. І. Леніну. Заможно живуть колгоспники. 477 чоловік зберігають в ощадних касах свої заощадження на суму 303 тис. карбованців.
В селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт і дитячі ясла на 50 місць. У середній школі
26 вчителів навчають 400 учнів. За роки Радянської влади 625 юнаків і дівчат закінчили середню школу, 105 з них здобули вищу освіту, 321 середню спеціальну. З села вийшло 120 вчителів, 4 юристи, 16 агрономів, 12 лікарів, 10 інженерів та багато інших спеціалістів.
Будинок культури із залом для глядачів на 500 місць має механізовану сцену, широкоекранну кіноустановку. Десятки колгоспників беруть участь у гуртках художньої самодіяльності: хоровому, драматичному, танцювальному, грають у духовому оркестрі. Факел районних ювілейних фестивалів мистецтв у 1967- 1969 рр. було запалено саме в Красносілці. В клубі систематично виступають колективи художньої самодіяльності районного центру і сусідніх сіл, професіональні колективи з обласного центру. Тут працює філіал Олександрівської музичної школи по класу фортепіано і баяна. При будинку культури на громадських засадах відкрито краєзнавчий музей, експозиція якого знайомить з історією села до Жовтневої революції, розповідає про боротьбу трудящих за встановлення й зміцнення Радянської влади, їх участь в соціалістичному будівпицтві. Бібліотека має книжковий фонд 10 тис. томів, її відвідує 800 читачів.
Велику організаторську і виховну роботу серед трудящих села проводить партійна організація, яка налічує у своєму складі 52 чоловіка. Справжніми помічниками комуністів виступають 2 комсомольські організації - колгоспна і шкільна, що об'єднують 109 членів ВЛКСМ.
До складу сільської Ради входить 35 чоловік. 28 з них залучено до роботи в 4 постійних комісіях: сільськогосподарській, культурно-освітній, фінансово-бюджетній та соціалістичної законності. Майже весь бюджет сільської Ради - до 15 тис. крб.- витрачається на соціально-культурні потреби трудящих. При сільській Раді діють 12 вуличних комітетів, товариський суд, ради: жіноча, сприяння сім'ї і школі, соціального забезпечення. 60 активістів села стежать за дотриманням санітарного і громадського порядку на вулицях села. Ще в 1967 році Красносіл- ківська сільська Рада вийшла переможцем у районному змаганні на честь 50-річчя Радянської влади.
Здійснюючи рішення XXIV з'їзду КПРС, трудящі Красносілки роблять гідний внесок у побудову комуністичного суспільства в нашій країні.
Дивиться також інші населені пункти району: