Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
сільськогосподарської кооперації провадили комсомольці. Кам'япський райком комсомолу на початку 1925 року організував у Красносілці ініціативну групу з молодих активістів, яких влітку прийнято в члени ВЛКСМ. Першим секретарем місцевої комсомольської організації став Я. І. Коваленко.
Ще з 1921 року почала працювати фельдшерський пункт і трудова школа. В 1924 році відкрито сельбудинок, при якому було 8 гуртків: сільськогосподарський, військовий, кооперативний, антирелігійний, художньої самодіяльності та інші. Вечорами відбувалися вистави й концерти учасників художньої самодіяльності.
До листопада 1929 року комуністи села перебували на обліку в парторганіза- ції с. Бандурового. Згодом у Красносілці утворилася кандидатська група, яка розгорнула серед трудящих широку політичну роботу.
У 1929 році в Красносілці почався масовий вступ селянства в колгоспи. В березні організувалася перша артіль «Червоний промінь». В лппні наступного року в ній оформилася партійна організація в складі 4 комуністів. В січні 1930 року виник колгосп «Спільне життя», який об'єднував 78 селянських господарств.
Тоді ж члени товариства буряківників влилися до цих артілей. До травня 1932 року з 1050 селянських господарств колективізовано 917. Обидві артілі обробляли 4462 га орної землі, мали 373 коней і 155 голів великої рогатої худоби. В 1934 році на базі колгосиу «Червоний промінь», в якому налічувалось 600 селянських дворів, утворилося два господарства: «Червоний проміні» та ім. Косіора (згодом ім. Леніна).
Колективізація проходила в умовах гострої класової боротьби. Куркулі вели агітацію, спрямовану проти колгоспного ладу, зробили спробу зірвати перший колективний весняний засів. Але широка роз'яснювальна робота серед бідняків, молоді, яку провадили сільські комуністи, звела нанівець ворожі дії. У 1931 році Кам'янський райком партії (село входило до цього району) не раз відзначав красно- сілківські колгоспи, де було «показано дійсно більшовицькі темпи» у збиранні, обмолоті й вивезенні хліба державі.
З кожним роком зміцнювалися колгоспи Красносілки. Незважаючи на несприятливі погодні умови 1934 року, артіль «Червоний промінь» виростила по 230 цнт цукрових буряків з га і зайняла перше місце в районі щодо врожайності цієї культури, за що їй вручено перехідний Червоний прапор райкому партії та райвиконкому. Перша бригада цього господарства (бригадир М. А. Шевченко) добилася ще вищого врожаю - по 300 цнт цукрових буряків з гектара на площі 630 гектара.
У змаганні на честь 20-річчя Радянської влади комсомолка-трактористка Н. Ф. Гетьман виробила на тракторі 810 га умовної оранки. У 1938 році перше місце щодо врожайності зернових культур в районі посів колгосп «Спільне життя», за що одержав районний перехідний Червоний прапор. Наступного року перехідний Червоний прапор знову присуджено артілі «Червоний промінь».
Значно зріс добробут жителів Красносілки. Напередодні Великої Вітчизняної війни в селі працював фельдшерсько-акушерський пункт. Діти колгоспників навчались в середній і семирічній школах. При Красносілківському сільському будинку культури працювали хоровий, драматичний, спортивний та інші гуртки, в яких брали участь багато жителів села.
Натхненну працю колгоспників перервав напад гітлерівської Німеччини на Радянську країну. З серпня 1941 року фашисти захопили село. В лісах поблизу Красносілки діяли два партизанські загони - під командуванням П. А. Іщенка та А. С. Куценка. Населення підтримувало з ними тісні зв'язки, постачало продукти харчування, сповіщало про дії ворогів. В листопаді
1941 року учитель-комсомолець М. М. Витріщак підпалив тваринницькі приміщення, які окупанти використовували під конюшні. 8 листопада фашисти розстріляли патріота. В листопаді 1943 року в селі посилилися диверсійні акти партизан. Вони порушували зв'язок, нападали на фашистів, роззброювали місцеву поліцію. Завдяки успішним діям партизанського загону ім. Ворошилова в Красносілці, як і в інших селах Олександрівського району, загарбникам не вдалося здійснити свій план масового вивезення населення до Німеччини, хоч 110 юнаків і дівчат вони схопили і відправили
Красносілка
Сторінка 3 з 6
бурякове і сільське споживчі товариства. Разом з сільською Радою і комнезамом велику роботу щодо розвиткусільськогосподарської кооперації провадили комсомольці. Кам'япський райком комсомолу на початку 1925 року організував у Красносілці ініціативну групу з молодих активістів, яких влітку прийнято в члени ВЛКСМ. Першим секретарем місцевої комсомольської організації став Я. І. Коваленко.
До листопада 1929 року комуністи села перебували на обліку в парторганіза- ції с. Бандурового. Згодом у Красносілці утворилася кандидатська група, яка розгорнула серед трудящих широку політичну роботу.
У 1929 році в Красносілці почався масовий вступ селянства в колгоспи. В березні організувалася перша артіль «Червоний промінь». В лппні наступного року в ній оформилася партійна організація в складі 4 комуністів. В січні 1930 року виник колгосп «Спільне життя», який об'єднував 78 селянських господарств.
Тоді ж члени товариства буряківників влилися до цих артілей. До травня 1932 року з 1050 селянських господарств колективізовано 917. Обидві артілі обробляли 4462 га орної землі, мали 373 коней і 155 голів великої рогатої худоби. В 1934 році на базі колгосиу «Червоний промінь», в якому налічувалось 600 селянських дворів, утворилося два господарства: «Червоний проміні» та ім. Косіора (згодом ім. Леніна).
Колективізація проходила в умовах гострої класової боротьби. Куркулі вели агітацію, спрямовану проти колгоспного ладу, зробили спробу зірвати перший колективний весняний засів. Але широка роз'яснювальна робота серед бідняків, молоді, яку провадили сільські комуністи, звела нанівець ворожі дії. У 1931 році Кам'янський райком партії (село входило до цього району) не раз відзначав красно- сілківські колгоспи, де було «показано дійсно більшовицькі темпи» у збиранні, обмолоті й вивезенні хліба державі.
З кожним роком зміцнювалися колгоспи Красносілки. Незважаючи на несприятливі погодні умови 1934 року, артіль «Червоний промінь» виростила по 230 цнт цукрових буряків з га і зайняла перше місце в районі щодо врожайності цієї культури, за що їй вручено перехідний Червоний прапор райкому партії та райвиконкому. Перша бригада цього господарства (бригадир М. А. Шевченко) добилася ще вищого врожаю - по 300 цнт цукрових буряків з гектара на площі 630 гектара.
У змаганні на честь 20-річчя Радянської влади комсомолка-трактористка Н. Ф. Гетьман виробила на тракторі 810 га умовної оранки. У 1938 році перше місце щодо врожайності зернових культур в районі посів колгосп «Спільне життя», за що одержав районний перехідний Червоний прапор. Наступного року перехідний Червоний прапор знову присуджено артілі «Червоний промінь».
Значно зріс добробут жителів Красносілки. Напередодні Великої Вітчизняної війни в селі працював фельдшерсько-акушерський пункт. Діти колгоспників навчались в середній і семирічній школах. При Красносілківському сільському будинку культури працювали хоровий, драматичний, спортивний та інші гуртки, в яких брали участь багато жителів села.
Натхненну працю колгоспників перервав напад гітлерівської Німеччини на Радянську країну. З серпня 1941 року фашисти захопили село. В лісах поблизу Красносілки діяли два партизанські загони - під командуванням П. А. Іщенка та А. С. Куценка. Населення підтримувало з ними тісні зв'язки, постачало продукти харчування, сповіщало про дії ворогів. В листопаді
1941 року учитель-комсомолець М. М. Витріщак підпалив тваринницькі приміщення, які окупанти використовували під конюшні. 8 листопада фашисти розстріляли патріота. В листопаді 1943 року в селі посилилися диверсійні акти партизан. Вони порушували зв'язок, нападали на фашистів, роззброювали місцеву поліцію. Завдяки успішним діям партизанського загону ім. Ворошилова в Красносілці, як і в інших селах Олександрівського району, загарбникам не вдалося здійснити свій план масового вивезення населення до Німеччини, хоч 110 юнаків і дівчат вони схопили і відправили
Дивиться також інші населені пункти району:
- Цвітне
- Триліси
- Стара Осота
- Ставидла
- Соснівка
- Розумівка
- Родниківка
- Підлісне
- Михайлівка
- Красносілля
- Івангород
- Голикове
- Вищі Верещаки
- Букварка
- Бовтишка
- Бірки