Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нова Прага

послано Є. С. Вовченка - голову колгоспу ім. Ворошилова. Приклад п'ятисотенниць наслідували новопразькі ланкові Г. М. ПІугайова, М. Г. Ковпак та інші. Зразки сумлінної праці показували
механізатори М. Шевчук та С. Бабич. За успіхи у хліборобстві та тваринництві першими з Нової Праги учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в 1939-1940 рр. стали бригадири тракторних бригад Д. І. Горяко, І. М. Ковтун, чабан С. Г. Андрущенко - всього 15 чоловік.

Протягом довоєнних п'ятирічок значно зросло технічне оснащення колгоспів. Обсяг робіт, які виконувала МТС у колгоспах 1935 року, становив 25 тис. га умовної оранки, а в 1939 році - 65,5 тис. га. У 1940 році в Новопразькій МТС працювало 360 трактористів, 90 комбайнерів, 24 агрономи, 25 агротехніків, 11 механіків. Валовий збір зерна в колгоспах порівняно з 1935 роком збільшився у 2,5 раза, врожайність досягла 14-15 цнт з гектара, а прибутки артілей зросли у 2,8 раза. В 1939-1940 рр. артілі утримувади близько 3 тис. голів великої рогатої худоби, 2,6 тис. свиней.
У селі діяли електростанція, збудована ще 1925 року, харчокомбінат і комбінат побутового обслуговування, їдальня, готель, радіовузол на 225 точок. У лікарні на 50 ліжок працювало 6 лікарів і 22 чоловіка середнього медперсоналу. До 1940 року остаточно ліквідовано неписьменність, всі діти шкільного віку були охоплені семирічною освітою. У двох середніх, двох семирічних і трьох початкових школах 1100 дітей навчали і виховували 68 педагогів. Асигнування на народну освіту в 1940 році зросли проти 1936 року на 60,3 проц. У Новій Празі було три сельбуди, клуб при МТС, 17 червоних кутків.
22 червня радіо принесло тривожну звістку про підступний напад фашистської Німеччини на нашу країну. Того ж дня понад 100 чоловік з села записалося добровольцями до лав Червоної Армії. 5 серпня до села увірвалися гітлерівські війська. Працівники райвійськкомату, що проводили евакуацію населення, зав'язали нерівний бій з ворогом. Загинули начальник військкомату Д. С. Абдула, директор будинку культури І. X. Семененко, голова райкому Тсоавіахіму С. С. Маринич. Окупантами були заарештовані і страчені в Кіровограді активісти колгоспного руху подружжя Жаворонських. Влітку 1943 року фашисти розстріляли 37 сімей ново- празьців. Через кілька тижнів вони вчинили чергове злодіяння - біля хутора Душна вбили 101 чоловіка. Гітлерівські загарбники заподіяли великих матеріальних збитків народному господарству і вивезли до Німеччини кілька тисяч голів худоби, понад мільйон пудів зерна, пограбували магазини, клуби, зруйнували нову двоповерхову середню школу, приміщення районного будинку культури перетворили на стайню.
Незважаючи на терор окупантів, понад 30 чоловік з Нової Праги пішли до Чорного лісу у партизанський загін, де командиром був І. Д. Діброва, а комісаром К. І.Сабанський, нині перший секретар Олександрійського РК КП України. У листопаді 1942 року тут створено районний штаб партизанських загонів. В ніч на 3 березня 1943 року в Новій Празі відбулася районна партійна конференція в складі 17 членів ВКП(б), яка накреслила ряд заходів для боротьби проти окупантів, обрала підпільний партійний комітет на чолі з О. Н. Оленюком.
Новопразька підпільно-диверсійна група проводила агітаційно-масову роботу, чинила диверсії на залізницях і шосейних дорогах, переправляла людей і зброю до партизанів: за час окупації до Чорного лісу було переправлено 184 озброєних патріотів, доставлено 104 гвинтівки, 6 ручних кулеметів, 13 автоматів, 20 тис. патронів та багато продовольства. Підпільники зруйнували міст на дільниці Нова Прага - Мошорине. 28 жовтня 1942 року члени групи організували аварію ворожих ешелонів, на станції Долинська знищили два паровози, 7 вагонів. У жовтні 1943 року вони врятували групу радянських танкістів, яка прорвалась у ворожий тил і потрапила в оточення. За рішенням Кіровоградського підпільного обкому партії,
у вересні 1943 року група влилася в партизанське з'єднання і взяла участь у визволенні Знам'янки та сіл області.
Мужньо боролися проти фашистів комсомольці-розвідники Б. В. Клименко та О. Т. Шаповалов. Після визволення села вони були направлені в глибокий тил ворога. Б. В. Клименко загинув у Румунії, а О. Т. Шаповалов діяв у складі групи розвідників Є. С. Березняка в Польщі. Радянський уряд


Сучасна карта - Нова Прага