Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нова Прага

Сторінка 3 з 9
Радо зустріла новопразька біднота звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Наприкінці листопада 1917 року солдати-фронтовики, серед яких були більшовики, створили в містечку революційний комітет. Спираючись на трудящих, ревком повів рішучу боротьбу за перемогу Радянської влади, яка особливо посилилась після створення в грудні 1917 року партійного осередку. Головою першого партійного осередку обрано П. А. Несмашного. Між біднотою і куркулями відбувалися збройні сутички. Наприкінці січня в селі встановлено Радянську владу.

Волосний з'їзд Рад в лютому 1918 року схвалив перші радянські Декрети про землю та мир, обрав президію волвиконкому в складі Я. Єгорова, П. Ткачова, П. Козинця, П. Несмашного, С. Каралима, М. Троцюка, Ф. Рашевського. Новопразький волвиконком призначив комісарів у економії, які взяли на облік землю, поміщицьке майно і встановили контроль над ними,власникам було запропоновано залишити свої маєтки.
Та початок соціалістичного будівництва був перерваний австро-німецькою навалою. З наближенням ворожих військ більшовики провели запис добровольців до Червоної гвардії. Командиром загону призначено колишнього жителя Нової Праги матроса І. Петренка. Згодом загін влився до складу радянських частин. У лпугій половині бепезня 1918 поку Нову Ппагу окупували австро-німепькі війська. Розпочалися масові арешти. Підпільний ревком організував опір загарб никам. Трудящі ховали хліб, різали худобу, щоб вона не дісталася ворогові, зривали відправку награбованого майна до Німеччини. Окупанти вдалися до репресій: катували родини членів волпарткому, виконкому, радянських активістів. У травні військово-польовий суд стратив 7 жителів Нової Праги. У відповідь на ці дії 21 листопада керовані підпільниками революційні селяни розгромили в селі гетьманську варту і німецький загін. Після втечі окупаційних військ жителям Нової Праги довелося боротися проти петлюрівців. В цьому їм допомогли частини Червоної Армії, які 25 грудня визволили містечко. 28 лютого проведено вибори волосного виконавчого комітету. Комуністи й органи Радянської влади мобілізували трудящих на боротьбу з розрухою і бандитизмом. Долаючи опір куркулів, вони організовували заготівлю хліба, готували поповнення для Червоної Армії, займалися налагодженням роботи шкіл і лікарень. Навесні 1919 року 50 бідняцьких господарств об'єднались у товариство спільного обробітку землі.
У травні селяни взяли участь у боротьбі з григор'євцями. Бойовий загін у складі 500 чоловік під командуванням П. Несмашного зав'язав бій з бандитами. Загін гри- гор'євців було розбито. Та в серпні містечко захопили денікінці. Тоді ж тут створено підпільну групу. Восени 1919 року підпільники роззброїли новопразьку поліцію, вбили пристава. Білогвардійці вчинили жорстоку розправу над жителями. Від рук карателів загинули Я. О. Єгоров, В. П. Любарський, А. Є. Чередниченко, Г. Є. Коваленко, П. О. Бояр та інші. Але новопразьке підпілля продовжувало діяти. У січні 1920 року частини Червоної Армії визволили від білогвардійських військ Нову Прагу. Радянську владу було відновлено. Радянські органи провели насамперед розподіл землі між безземельними і малоземельними селянами. Було встановлено норму: на кожного їдця - 1,25 десятини.
Велику допомогу у зміцненні Радянської влади на селі подавав створений 1920 року комітет незаможних селян. Члени КНС, серед яких було 12 комуністів і 19 комсомольців, взяли на облік у куркулів сільськогосподарський реманент, посівний матеріал, а лишки передали біднякам. Незаможні господарства одержали від держави кредит для придбання посівного матеріалу, тягла і реманенту.
Перехід до нової економічної політики сприяв пожвавленню торгівлі, зміцненню бідняцько-середняцьких господарств. Комуністи залучали бідняків у кооперативи. Відновився ТСОЗ. У 1921 році на його базі засновано першу комуну ім. Леніна. Очолив її комуніст Д. П. Петленко. Секретарем партійного осередку, що складався з чотирьох комуністів, обрано І. А. Кобиляцького. Комуна мала понад 100 га землі, 7 пар волів і коней, 2 ручні сівалки, кілька плугів і борін. Частину зерна першого врожаю комунари відправили під червоним прапором на станцію Шарівка. На передній підводі майорів плакат: «Робітникам Москви і дорогому Леніну від членів трудової комуни ім. Леніна». Того ж року виникло робітничо-селянське споживче товариство.


Сучасна карта - Нова Прага