Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узятиТУТ
Пошук від
Кіровоградська область
Сторінка 22 з 51
Більшовики спочатку входили до складу об'єднаних організацій РСДРП. Зокрема. 28 березня створено об'єднаний комітет у Єлисаветграді. Комітет мав три фракції: більшовиків, меншовиків і меншовиків-інтернаціоналістів. У квітні він почав видавати газету «Соціал-демократ», а через місяць встановив зв'язки з редакцією газети «Правда» та видавництвом ЦК РСДРП(б) «Прибой», звідки надходила пропагандистська література.
Зайняти правильну позицію щодо дрібнобуржуазних партій і Тимчасового уряду допомогли більшовикам Квітневі тези В. І. Леніна. 19 квітня з ними були ознайомлені робітники Єлисаветграда, а також селяни Новопразької, Компаніївської, Бобринецької, Рівнянської та ін. волостей. У цей час на заводі Ельворті створюється самостійна більшовицька організація. Через Ради, профспілки, селянські комітети більшовики посилювали зв'язки з масами. Під їх впливом виникають нові та зміцнюються діючі професійні організації робітників і службовців. У Єлисаветграді і Новомиргороді в березні почали працювати профспілки робітників млинів, булочних і кондитерських фабрик, деревообробників, службовців кредитних установ тощо. Організаційно зміцніла спілка металістів, яка у квітні налічувала 800 членів. Виникають профспілки в Олександрії, Бобринці. Робітники і трудяще селянство краю, не дочекавшись від Тимчасового уряду миру, землі, 8-годинного робочого дня, налагодження продовольчої справи, активно підтримали більшовиків у їх боротьбі за революційний вихід з імперіалістичної війни і перехід влади до Рад. Під цими гаслами відбулися 1 травня 1917 року демонстрації у Єлисаветграді, Олександрії, Бобринці, Новоукраїнці, Новій Празі, Глодосах, Хащуватому та ін. містах і селах. Різке невдоволення робітників і селян політикою Тимчасового уряду вилилося згодом у рішучі виступи. На демонстрацію протесту проти ноти Мілюкова, тобто проти наміру Тимчасового уряду продовжувати імперіалістичну загарбницьку війну, вийшли всі робітники Єлисаветграда. На початку травня 1917 року в місті застрайкували робітники трамвайного депо, макаронної і кондитерської фабрик, млинів, 7-17 травня - друкарень. Заворушення відбулися і в Олександрії. Селяни відмовлялися сплачувати орендну плату поміщикам, відбирали у них землю та інвентар. Так, у квітні новоселівська громада Єлисаветградського повіту почала випасати худобу на 500 десятинах лугів поміщиці Келлер. А селяни Мощеної, Могильного та Салькового Гайсинського повіту, захопивши буряко-насінницьке господарство поміщиці Ханенко, почали ділити між собою землю та реманент. В окремих місцях відбувались розгроми поміщицьких маєтків. У травні 1917 року почастішали конфлікти, зокрема у Добровеличківці і Тишківці, між бідняками і куркулями під час виборів до земельних комітетів. Із комітетів та земських управ селяни виганяли колишніх старост, суддів, торговців і нерідко самі конфісковували землі. У Малій Висці волосний комітет, спираючись на бідняцькі маси, заарештував економа і управителя маєтку, взяв на облік всю землю, примусив місцеву владу виконувати його розпорядження. Земельний комітет Бандурівської волості виніс рішення про стягнення податків з поміщиків.14 червня 1917 року губернський комісар у телеграмі головному управлінню у справах міліції повідомив: «Землевласники Єлисаветградського повіту поставлені в безвихідне становище через агітацію і підбурювання безвідповідальних осіб і повне свавілля сільських та волосних комітетів». У липні 1917 року робітники, селяни і солдати краю на мітингах і зборах затаврували ганьбою дії Тимчасового уряду, який розстріляв демонстрацію робітників і солдат у Петрограді. Вони рішуче вимагали покінчити з контрреволюцією, тісніше згуртуватися навколо більшовиків. Розвиток революційних подій настійно вимагав зміцнення більшовицьких рядів. Велику допомогу в цьому місцевим більшовикам подав ЦК РСДРП(б). У травні - червні в Єлисаветграді та ін. містах повіту побували посланці ЦК - А. С. Агапов і С. Н. Баранов. Єлисаветградські й олександрійські більшовики встановили зв'язки з Одеським, Київським, Катеринославським і Миколаївським більшовицькими комітетами. Відгукнувшись на заклик більшовиків, робітники, солдати та селяни взяли активну участь у відверненні одного із найнебезпечніших намірів контрреволюції - встановлення військової диктатури генерала Корнілова. 29 серпня у Єлисаветграді відбулося термінове засідання Ради робітничих і