Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
профспілок. Олександрійська організація більшовиків ще в середині квітня озброїла всіх своїх членів і створила комуністичний загін. Робітники і сільська біднота організовували бойові дружини. 20 травня 1919 року частини Червоної Армії з допомогою робітничо-селянських загонів очистили від григор'євців Єлисаветград, 22 травня - Олександрію, а через день взято їх останній опорний пункт - Знам'янку.
У ліквідації контрреволюційного заколоту Григор'єва та інших націоналістичних банд велику допомогу трудящим краю подали представники зарубіжного пролетаріату - болгари, чехи, поляки, словаки, угорці. Так, у з'єднанні П. С. Ткаченка, який у травні 1919 року очолював бойову дільницю Єлисаветград-Знам'янка, героїчно відстоювали Радянську владу 3-й інтернаціональний полк, сформований у Єлисаветграді з військовополонених поляків, болгарів, угорців, чехів, словаків, сербів, окремий французький взвод. Румуно-угорський інтернаціональний полк під командуванням Р. Фекете громив заколотників в районі Златополя, Цвітного, Олександрівни. 25 травня з участю політпрацівників і командуючого 3-ю Українською Радянською армією М. А. Худякова був створений Єлисаветградський повітовий ревком. До його складу ввійшло 53 чоловіка, з них 20 комуністів. У червні проводились вибори до волосних і сільських Рад. На заклик Всеукраїнського з'їзду представників волосних виконкомів ревкоми, Ради, комітети бідноти Єлисаветградського й Олександрійського повітів взяли участь у проведенні тижня постачання Робітничо-Селянської Червоної Армії і червоного Петрограда. Протягом першої половини 1919 року Народний комісаріат продовольства України із 2700 продармійців, прибулих із Москви і Петрограда, 1700 направив до Єлисаветградського й Олександрійського повітів. За три тижні Єлисаветградський продзагін заготував для Червоної Армії, робітників Донбасу, Петрограда, Москви 331 тис. пудів хліба. Водночас з Радянської Росії у травні - липні Єлисаветградському повітпродкому було надіслано різних промислових товарів на 700 тис. крб. Селяни одержали 50 жаток, 9 тис. кіс, багато інших сільськогосподарських знарядь.
25-29 червня 1919 року відбувся III з'їзд Рад Єлисаветградського повіту, який, звернувши увагу трудящих на загрозу денікінської навали, закликав покінчити з куркульським бандитизмом, активніше допомагати Червоній Армії. Робітники і селяни палко відгукнулися на заклик ЦК РКП(б) і В. І. Леніна: «Всі на боротьбу з Денікіним!». Лише за 4 дні у Панчевській, Мартоноській, Маловисківській волостях до лав Червоної Армії записалося близько 400, у Бобринці - 800 чоловік. Єлисавет- градська партійна організація направила на фронт 30 проц. свого складу, а із решти створила комуністичний батальйон. В армію пішла також половина членів профспілок і майже всі комсомольці.
Організація відсічі денікінцям ускладнювалася діями банд Махна, який на початку червня 1919 року, по-зрадницькому залишивши фронт радянських військ
під Катеринославом, втік у Чорний ліс, де ввійшов у контакт з григор'євськими бандами. Та авантюристи не домовились між собою. 27 липня ус. Сентовому Махно вбив Григор'єва і, об'єднавши залишки банд, почав криваві рейди по 20 волостях краю. Велику допомогу трудящим у складній обстановці боротьби з контрреволюцією подав голова ВУЦВКу Г. І. Петровський, який у липні 1919 року разом з відповідальними працівниками народних комісаріатів військових і продовольчих справ, землеробства, юстиції тощо побував в Єлисаветграді, Олександрії, Знам'янці та ін. містах і селах.
У середині серпня 1919 року, скориставшись антирадянськими заколотами і кількісною перевагою, «добровольча армія» захопила Знам'янку, Єлисаветград, Олександрію, Долинську. До 18 серпня частини 45-ї і 58-ї дивізій Південної групи військ, очолювані Й. Е. Якіром, вели кровопролитні бої на Одеському напрямку в районі Новомиргород-Помічна-Любашівка,
Кіровоградська область
Сторінка 27 з 51
На початку травня 1919 року значну територію Єлисаветградського й Олександрійського повітів захопили григор'євські банди. Вони вбивали партійних і радянських працівників, розганяли ревкоми й Ради, грабували і тероризували населення. 3-4 травня григор'євці вчинили погроми у Знам'янці, Олександрії. Для боротьби з ними Єлисаветградський комітет КП(б)У у ті дні провів мобілізацію всіх комуністів, більшості членів У ліквідації контрреволюційного заколоту Григор'єва та інших націоналістичних банд велику допомогу трудящим краю подали представники зарубіжного пролетаріату - болгари, чехи, поляки, словаки, угорці. Так, у з'єднанні П. С. Ткаченка, який у травні 1919 року очолював бойову дільницю Єлисаветград-Знам'янка, героїчно відстоювали Радянську владу 3-й інтернаціональний полк, сформований у Єлисаветграді з військовополонених поляків, болгарів, угорців, чехів, словаків, сербів, окремий французький взвод. Румуно-угорський інтернаціональний полк під командуванням Р. Фекете громив заколотників в районі Златополя, Цвітного, Олександрівни. 25 травня з участю політпрацівників і командуючого 3-ю Українською Радянською армією М. А. Худякова був створений Єлисаветградський повітовий ревком. До його складу ввійшло 53 чоловіка, з них 20 комуністів. У червні проводились вибори до волосних і сільських Рад. На заклик Всеукраїнського з'їзду представників волосних виконкомів ревкоми, Ради, комітети бідноти Єлисаветградського й Олександрійського повітів взяли участь у проведенні тижня постачання Робітничо-Селянської Червоної Армії і червоного Петрограда. Протягом першої половини 1919 року Народний комісаріат продовольства України із 2700 продармійців, прибулих із Москви і Петрограда, 1700 направив до Єлисаветградського й Олександрійського повітів. За три тижні Єлисаветградський продзагін заготував для Червоної Армії, робітників Донбасу, Петрограда, Москви 331 тис. пудів хліба. Водночас з Радянської Росії у травні - липні Єлисаветградському повітпродкому було надіслано різних промислових товарів на 700 тис. крб. Селяни одержали 50 жаток, 9 тис. кіс, багато інших сільськогосподарських знарядь.
25-29 червня 1919 року відбувся III з'їзд Рад Єлисаветградського повіту, який, звернувши увагу трудящих на загрозу денікінської навали, закликав покінчити з куркульським бандитизмом, активніше допомагати Червоній Армії. Робітники і селяни палко відгукнулися на заклик ЦК РКП(б) і В. І. Леніна: «Всі на боротьбу з Денікіним!». Лише за 4 дні у Панчевській, Мартоноській, Маловисківській волостях до лав Червоної Армії записалося близько 400, у Бобринці - 800 чоловік. Єлисавет- градська партійна організація направила на фронт 30 проц. свого складу, а із решти створила комуністичний батальйон. В армію пішла також половина членів профспілок і майже всі комсомольці.
Організація відсічі денікінцям ускладнювалася діями банд Махна, який на початку червня 1919 року, по-зрадницькому залишивши фронт радянських військ
під Катеринославом, втік у Чорний ліс, де ввійшов у контакт з григор'євськими бандами. Та авантюристи не домовились між собою. 27 липня ус. Сентовому Махно вбив Григор'єва і, об'єднавши залишки банд, почав криваві рейди по 20 волостях краю. Велику допомогу трудящим у складній обстановці боротьби з контрреволюцією подав голова ВУЦВКу Г. І. Петровський, який у липні 1919 року разом з відповідальними працівниками народних комісаріатів військових і продовольчих справ, землеробства, юстиції тощо побував в Єлисаветграді, Олександрії, Знам'янці та ін. містах і селах.
У середині серпня 1919 року, скориставшись антирадянськими заколотами і кількісною перевагою, «добровольча армія» захопила Знам'янку, Єлисаветград, Олександрію, Долинську. До 18 серпня частини 45-ї і 58-ї дивізій Південної групи військ, очолювані Й. Е. Якіром, вели кровопролитні бої на Одеському напрямку в районі Новомиргород-Помічна-Любашівка,