Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На власному досвіді трудящі переконувалися в необхідності повалення антинародного Тимчасового уряду. 11 -19 вересня страйкували робітники єлисаветградських млинів, 18-трамвайного депо, вимагаючи ліквідації загрозливого становища з продовольством, підвищення заробітної плати. У жовтні 1917 року під керівництвом більшовиків розпочався загальний страйк єлисаветградських робітників, їх підтримали залізничники повіту. Під впливом більшовиків загальні збори профспілок міста схвалили рішення, витримане в дусі резолюції VI з'їзду РСДРП(б) «Про економічне становище».
Більш організованого характеру набирають і революційні виступи селян. У Глинській волості, наприклад, селяни примусили поміщицю віддати їм дві третини землі за ціною вдвічі нижчою, ніж у сусідів, а на початку жовтня захопили всю землю і відмовились від будь-якої виплати. Виганяючи управителів з поміщицьких економій, селяни забирали хліб, худобу, інвентар. У Ганнівській, Глодоській, Рівнянській, Новоукраїнській та ін. волостях селянські комітети обліковували і розподіляли поміщицьку землю серед бідноти.
Прагнення селянства відібрати землю у поміщиків та куркулів активно підтримували робітники. В резолюції, ухваленій на мітингу робітників єлисаветградських заводів 16 жовтня 1917 року, вимагалось припинення війни, встановлення контролю над виробництвом і передачі землі у відання земельних комітетів. У резолюції наголошувалось, що ці вимоги може здійснити тільки влада Рад.
Створивши в середині вересня 1917 року самостійну організацію, більшовики Єлисаветграда твердо стали на грунті рішень VI з'їзду РСДРП(б), готували маси до збройного повстання. Зміцніли їх зв'язки а ЦК партії. До Петрограда у вересні і грудні 1917 року їздили за директивами і вказівками керівники єлисаветградських більшовиків Т. М. Гуляницький і В. Т. Бондаренко. За дорученням ЦК з Петрограда до Знам'янки прибув більшовик В. Алексєєв. У жовтні організаційно оформилась більшовицька організація Олександрії, яка також встановила зв'язок з ЦК РСДРП(б).
З великою радістю зустріли трудящі краю звістку про перемогу в Петрограді Великої Жовтневої соціалістичної революції, про II Всеросійський з'їзд Рад і його декрети. На багатолюдних мітингах і зборах робітники, солдати місцевих гарнізонів і селяни вітали Раду Народних Комісарів і В. І. Леніна, висловлюючи їм повне довір'я. В резолюціях ставилися вимоги негайної передачі Радам влади на місцях. Виступаючи проти буржуазно-націоналістичної Центральної ради, пролетарі заводу
Ельворті в ухваленій резолюції заявили, що вони визнають тільки ту владу, яку висунув II Всеросійський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. В резолюції селян Балашівки Єлисаветградського повіту звучала впевненість, що тільки йдучи за партією більшовиків «можна наблизитись до соціальної революції і миру». Такі ж резолюції були прийняті на зборах жителів сіл Водяного Володи- мирівської, Дмитрівни Знам'янської волостей та інших.
Дедалі разючішою ставала невідповідність між зростанням більшовицьких настроїв серед широких трудящих мас і меншовицько-есерівським складом Рад, його політикою. Центральна рада розпочала формування гайдамацьких полків у Єлисавет- граді, Знам'янці і Долинській. Згідно з даними штабу Одеського військового округу, гайдамацькі сили в грудні налічували тут піхотні дивізію і полк. Наприкінці листопада для охорони залізничної лінії Долинська-Знам'янка-Фундукліївка надіслано 20-й полк 3-ї Донської козачої дивізії, інший полк зайняв лінію Єлисаветград-Помічна-Новомиргород. Обстановка ускладнювалася ще й тим, що через Єлисаветград пробирались на Дон до Каледіна з Румунського фронту частини реакційно настроєних козаків і офіцерів, які допомагали місцевій контрреволюції, націоналістичним організаціям зброєю.
Кіровоградська область
Сторінка 23 з 51
солдатських депутатів за участю виконкому повітової Ради селянських депутатів, представників заводських комітетів, профспілок і військових частин, на якому було прийнято звернення до всіх трудящих - бути готовими до виступу проти контрреволюції «...на перший заклик Рад». Запроваджувався революційний контроль над діяльністю всіх організацій, підприємств, установ. Так, Новогеоргіївська Рада солдатських і селянських депутатів для керівництва боротьбою проти контрреволюції створила тимчасове виконавче бюро у складі 40 чоловік. Більш організованого характеру набирають і революційні виступи селян. У Глинській волості, наприклад, селяни примусили поміщицю віддати їм дві третини землі за ціною вдвічі нижчою, ніж у сусідів, а на початку жовтня захопили всю землю і відмовились від будь-якої виплати. Виганяючи управителів з поміщицьких економій, селяни забирали хліб, худобу, інвентар. У Ганнівській, Глодоській, Рівнянській, Новоукраїнській та ін. волостях селянські комітети обліковували і розподіляли поміщицьку землю серед бідноти.
Прагнення селянства відібрати землю у поміщиків та куркулів активно підтримували робітники. В резолюції, ухваленій на мітингу робітників єлисаветградських заводів 16 жовтня 1917 року, вимагалось припинення війни, встановлення контролю над виробництвом і передачі землі у відання земельних комітетів. У резолюції наголошувалось, що ці вимоги може здійснити тільки влада Рад.
Створивши в середині вересня 1917 року самостійну організацію, більшовики Єлисаветграда твердо стали на грунті рішень VI з'їзду РСДРП(б), готували маси до збройного повстання. Зміцніли їх зв'язки а ЦК партії. До Петрограда у вересні і грудні 1917 року їздили за директивами і вказівками керівники єлисаветградських більшовиків Т. М. Гуляницький і В. Т. Бондаренко. За дорученням ЦК з Петрограда до Знам'янки прибув більшовик В. Алексєєв. У жовтні організаційно оформилась більшовицька організація Олександрії, яка також встановила зв'язок з ЦК РСДРП(б).
З великою радістю зустріли трудящі краю звістку про перемогу в Петрограді Великої Жовтневої соціалістичної революції, про II Всеросійський з'їзд Рад і його декрети. На багатолюдних мітингах і зборах робітники, солдати місцевих гарнізонів і селяни вітали Раду Народних Комісарів і В. І. Леніна, висловлюючи їм повне довір'я. В резолюціях ставилися вимоги негайної передачі Радам влади на місцях. Виступаючи проти буржуазно-націоналістичної Центральної ради, пролетарі заводу
Ельворті в ухваленій резолюції заявили, що вони визнають тільки ту владу, яку висунув II Всеросійський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. В резолюції селян Балашівки Єлисаветградського повіту звучала впевненість, що тільки йдучи за партією більшовиків «можна наблизитись до соціальної революції і миру». Такі ж резолюції були прийняті на зборах жителів сіл Водяного Володи- мирівської, Дмитрівни Знам'янської волостей та інших.
Дедалі разючішою ставала невідповідність між зростанням більшовицьких настроїв серед широких трудящих мас і меншовицько-есерівським складом Рад, його політикою. Центральна рада розпочала формування гайдамацьких полків у Єлисавет- граді, Знам'янці і Долинській. Згідно з даними штабу Одеського військового округу, гайдамацькі сили в грудні налічували тут піхотні дивізію і полк. Наприкінці листопада для охорони залізничної лінії Долинська-Знам'янка-Фундукліївка надіслано 20-й полк 3-ї Донської козачої дивізії, інший полк зайняв лінію Єлисаветград-Помічна-Новомиргород. Обстановка ускладнювалася ще й тим, що через Єлисаветград пробирались на Дон до Каледіна з Румунського фронту частини реакційно настроєних козаків і офіцерів, які допомагали місцевій контрреволюції, націоналістичним організаціям зброєю.